Інтер’єр церкви вражає суворою простотою та величчю водночас. Живопис датується  різними періодами- східний  об’єм церкви було розписано у 1613 році, центральний зруб- у 1736 році,  каплицю над бабинцем у 1672 році, коштом Івана Кобриновича.А у 1735 році було розписано стіну, що розділяє наву і вівтар.

На жаль, немає точних відомостей щодо авторства храмових розписів, але ймовірно вівтарну частину оздобив маляр Григорій у першій половині XVII століття. Варто зазначити, що збережені розписи у вівтарній частині -це особливість Воздвиженської церкви, адже окрім храму Святого Юра, ми не побачимо такого у жодній іншій церкві в Галичині.

Над іконостасами збереглися розписи «Мученицькі смерті апостолів», а з іншого боку зображено, як Апостол Лука пише ікону Діви Марії- сюжети, подібні, як в церкві Святого Юра. Портал вхідних дверей оздоблений розписами з ликами святих. Іконостас чотириярусний, пірамідальний, різночасовий, за геометричною формою- квадратний Виготовлений з липи, у різьбленні використані ренесансні мотиви. Іконостас складається з цокольного ряду, основного намісного, празникового та апостольського рядів. Ймовірно, що іконостас створювали різні майстри. Намісний та празників ряди оздобив маляр Федько на початку XVII століття. Верхній апостольський ряд розписав священник церкви Святої Параскеви у Дрогобичі отець Петро Метельський, приблизно у1780 році. Центральну ікону апостольського ряду написав отець Василь Глібкевич усередині XVIII століття.

Особливу увагу хотілося б звернути на ікону Стефана поповича Медицького "Хрещення жидів" 1664-1672 рр.Предтеченського приділу з церкви Воздвиження м.Дрогобича. Малярство цієї пам'ятки передає дуже рідкісний в українському іконописі сюжет, де в образах охрещуваних жидів виконано дрогобичан середини XVII ст. членів воздвиженського братства, які спричинилися до виконання іконостасу предтеченського приділу. Слід зазначити про талановитість автора ікони, яка постає оригінальною пам'яткою українського іконопису у контексті доби маньєризм.

Серед двох акафісних ікон намальованих в картушках для іконостасу Дрогобицьої церкви воздвиження Чесного Хреста у другій половині XVII ст., було виявлено архітектурні мотиви відомих у Дрогобичі споруд.

Першою розглянемо ікону з композицією "Ангел предста", на котрій зображено пейзаж з дрогобицьким замком старости, котрий був колись за містом. Його архітектурні форми є типовими для оборонної архітектури  середини ХVII ст.

Звертаючись до люстрацій 1663 року, що проводилися у Дрогобичі, ми дізнаємос, що замок у  вказаних часових рмах ще будувався. а на нашому творі, виконаному наприкінці 60-х років століття, ця будівля вже завершена. Тому можна уявити, який вигляд цікавив усіх городян з огляду на важливість споруди для міста. не виключено, що замок був намальований на іконі  по тій самій причині, що і солеварня- пануюча верхівка фінансово сприяла створенню іконостасу. Тому, як символи ктиторів були зображені споруди, що символізували їхню працю.

Намальований замок з тієї сторони,де була в Дрогобичі Львівська брама.Оборонна споруда прямокутна у плані, двповерхова, з двома боковими круглими вежами. Останні були  як сходовими клітками, так і місцем для дозору. В'їзні ворота декоровані рустовим порталом з півкруглим входом, зершені антаблементом. до них вів дерев'яний міст через рів, кий оточував замок.

Цікаво постають завершення веж: ліва півкругла, а права шатрова, довкола якої бачимо атик з бійницями.  Головний об'єм дрогобицького замку мав строге  перекриття двосхилим дахом та внутрішній, прямокутний у плані,  відкритий дворик.У дворику були відкриті галереї на двох поверхах.

Сам вигляд вже окремо цього дворика автор ікони, Стефан попович Медицький, намалював на іконі "Різдво Предтечі" 1669 р. для Предтеченського преділу цієї ж дрогобицької церкви Воздвиження. Архітектурний мотив цієї ікони має два поверхи галерей внутрішнього дворику і бокову вежу, що з півкруглим завершенням. Ця архітетура також має різноманітні декоративні оформлення у маньєристичному стилі на фризах  бокових фасадів. Є на цій іконі також ложе з балдахіном та крісло, створене в дусі тогочасних меблів. Предмети побуту намальовані під впливом інтер'єрів старостинського замку.

Другий мотив зустрічаємо на іконі "Зустріч Марії і Єлизавети". На ній задній план  творить архітектурний  пейзаж з копплексом забудов із документальним відтворенням основного промислу середньовічного Дрогобича- солеваріння. Очевидно, ктиторами дрогобицького іконостасу або розписів також були заможні патріції. що володіли солеварнею. Архітектурний мотив  творять розташована справа, на передньому плані, піч, де виварювалась сіль. За нею- висока дерев'яна споруда з гострим двосхилим дахом, у котрі сіль сушили  у металевих топах після видобування та виварювання і відразу фасували.   За цією дерев'яною спорудою є в'їзна брама, яка називалась Горішньою. Цю назву і тепер має район, що поза солеварнею.

Намальована зліва споруд була, вочевидь. домом власників солеварні. Показово, що такий вид був добре бачений всім, хто виходив  із дверей Воздвиженської церкви.

 

 

Джерело:Архітектурні мотиви Дрогобича в іконописі другої половини XVII ст.