2 вересня 2000 року Божого відбулося освячення Катедрльного Собору Пресвятої Трійці після кпітального ремонту і розпису стін у середині храму. Освячення здійснив Митрополит Перемишльсько-Варшавський Іван у співслужінні з Ординарієм нашої Єпархії та Владикою Іваном (Маргітичем) із Закарпаття.

Ремонти були зроблені стараннями Преосвященнішого Юліяна і настоятелем  храму о.митр.прот.Тараса Гарасимчука, економа Єпархії о.прот.Василя Копичина та сотрудників оо.прот.Івана Паньківа, Мирослава Соболти і Павла Кіндратишина. Крім пожертв парафіян, на реставраційні роботи велику частку вклали Владика Юліян (Вороновський),благодійні допомогові організації "Церква в потребі", і "Реновабіс" із Німеччини та Римська Курія.

Стінопис храму виконували майстри: Ігор Орищак, Євген Хруник, Сергій Булко, Ігор Леськів, Дмитро Садовий, Петро Кемпа, Микола Заневич,Остап Гірник та Степан Хруник.

Майстрам вдалося гармонійно підібрати кольори стінопису, а також мксимально зберегти орнаменти попереднього розпису. Провід Єпархії бажав у новий розпис стін храму внести елементи східної ікони, проте відмовився від старої візантіської іконографії, залишаючи можливість зображення ікон галицької школи.

Увійшовши у Катеральний Собор Пресвятої Трійці центральними дверима з вулиці Трускавецької, ми побачимо ікону "Христос на силах".Центром цієї ікони є, звичайно, постать Христа-Царя, що сидить на горному сідалищі, яке підтримують небесні сили. Десницею своєю Він благословляє, а у лівій руці у Нього розгорнута Книга із цитатою Євангелія від Святого Івана "...Це є заповідь моя: щоб ви любили один одного". Постать Ісуса обведена великим німбом, який вказує на божество Христа, із якого випромінюється світло  на всю Вселенну. На чотирьох кутах ікони зображені символи чотирьох євангелистів, які своєю Євагелією благовістять правду про розп'ятого і воскреслого Христа усім народам.

Оскільки у храмі іконостас є неповним, то ряд пророків розміщено навколо ікони "Христос на силах", а апостоли, у композиції по три особи, на стінах святилища та солії. Всі погляди апостолів звернені на Христа, адже саме Його вони проповідували, чи про Нього пророкували Ізраїлю.

Запрестольна ікона Пресвятої Трійці залишилася після реставрації на своєму звичному місці, а саме над горним сідалищем.

На стелі храму над престолом зображений Святий Дух у голубиному вигляді, який переєстествлює предложені Дари, які священослужитель із вірними приносить під час Божественної Літургії. Рівно ж у ранній Церкві ікону Пресвятої Трійці зображував престіл із Євангелією на нім і кивот у вигляді голуба, який підвішувався над престолом.  Ліворуч від зображення голуба у ніші намальовано пелікана, який своєю кров'ю  годує своїх писклят. Це символ Господа нашого Ісуса Христа, який приносить себе у жертву заради нашого з вами життя.Праворуч від зображення голуба у ніші намальовано композицію: чаша, колоски пшениці, хрест і сонце, які є символами Євхаристійної жертви.

Над солією зображено ікону Богородиці- Знамення. Саме ця ікона вказує вірним, що так, як з утроби Богородиці вийшло божественне Слово- Христос, так само із амвона  голоситься Воно (Слово) усім народам, аж до краю Землі. У нішах по обидві сторони зображені шестирилі серафими.

Над храмом вірних поміщено ікону Христа-Пантократора та ікону Пресвятої Трійці у вигляді трьох ангелів. Навколо цих двох ікон розміщено лики чотирьох євангелистів: Луки, Матея, Марка та Івана із їхніми символами. Адже саме вони благовіствують всім народам правду про Христа і Триєдиного Бога.

Зверху, побіч вікон, вдалося із попереднього розпису зберегти ікони святих рівноапостольних Кирила і Методія, мучеників Бориса і Гліба , дияконів Степана і Пилипа, преподобних Симеона і Пафнутія. Зверху, над сходами солії вдалося відновити композицію із іконою "Спас нерукотворний", з двома ангелами з рипідами та написом: "Хресту Твоєму покланяємся, Владико...".

На стінах святилища і солії написано: "Благословен Бог наш, завжди, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь", а на стінах храму вірних є напис: "Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління".

На стінах по двох боках поряд із входом на солію розміщено ікони Преображення Господнього та Зіслання Святого Духа.

На колонах храму із правої сторони зображені ікони святих: рівноапостольного князя Володимира, а злівої- рівноапостольної княгині Ольги; навпроти них- відповідно ікони, рівноапостольних князів Костянтина та Олени.

На колонах, ближче до вхідних дверей, розміщені ікони Святого великомученика Йосафата, Архиєпископа Полоцького (з правої сторони), та Преподобної Єфросинії Полоцької з лівої сторони). Навпроти розміщені ікони Анонія і Теодосія Печерських. Їхні лики мають наставляти всіх нас на побожний спосіб життя.

При вході під хорами розміщено ікону "Пресвятої Богородиці" із написом: "Пресвята Богородице, спаси нас!".

На кріпленнях хорів намальовано портрети двох Стовпів УГКЦ: Митрополита Андрея (Шептицького) та Патріарха Йосипа (Сліпого).

На стелі над хорами намальовано Вифлеємську зірку із променями світла, які розходяться на всіх людей і надписом ангельських слів, вказаних у Старому Завіті: "Свят, Свят, Свят Господь Саваот ".

У нішах на хорах намальовано картини які розказують нам про дві особливі віхи в історії Церкви. Перша картина- це хрещення Руси- України. У її центрі - постаті хрестителів - Святих Володимира та Ольги, а  побіч них зображені постаті архиєреїв- Блаженнішого Патріарха Мирослава-Івана Любачівського, Любомира Гузара, Блаженнішого священномученика Василія Величковського та Високопреосвященнішого Володимира Стернюка. Над цією картиною зображено володимирівський герб: тризуб із хрестом і надпис: "Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни" і викарбувано  рік "988".

Навпроти розміщена картина, яка розповідає про Берестейське єднання Київської Церкви із Римською. На фоні двох Соборів- Святої Софії Київської і Святого ап.Петра у Римі- стоять два предстоятелі Церков із символами влади - жезлами: Папа Римський і Митрополит Київський.У них в руках пергамент із текстом Берестейських артикулів. Позаду них- представники Римської Курії та Синоду  єпископів. Над цією картиною розміщено трьохраменний хрест зразка  іконописця єрм.Ювеналія Мокрицького на фоні двох державних прапорів: Ватикану- біло-жовтого та України- синьо-жовтого. Кругом композиції надпис: "...і буде одне стадо і один пастир" та викарбувано рік "1596".

На стіні позаду хорів- ікони пслмопівця Давида і Романа Сладкопівця (поєднання двох Завітів) із закликом:"Співайте Богові нашому, співайте...".

У храмі є дві бічні нави із образами: права- Ісуса Христа і ліва- Пресвятої Богородиці(Непорочне зачаття). Вони мають свій розпис.

Заходячи у Катедральний храм бічними дверима, можна побачити наву з вівтарем Ісуса Христа. Відчинивши вхідні двері, людина бачить зображення: сцену зустрічі Отця і Блудного Сина. В центрі нави встанолено вівтар Серця Христового. Серце  Сина Божого наповнене безмірною любов'ю до своїх  сотворінь, бо Він більше не називає нас рабами, а друзями. Ця іскорка Божої любові падає і в серця послідовників  Христових. Саме тому, ліворуч від образа Серця Христового зображено ікону Климента, папи Римського, а праворуч вівтаря зображено ікону Блаженних Пратулинських мучеників.

У бічній наві розміщено ще три ікони, а саме: Воскресіння Лазаря, Трьох святителів- Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого, а також Святителя Кирила, єпископа Турівського.

У центрі протилежної нави вмонтовано вівтар Пресвятої Богородиці із образом Непорочого зачаття. У цій наві є також три ікони: Прихід мироносиць до гробу Господнього, Святої великомучениці Катерини і Святої мучениці Параскевії.

Новинкою у стінописі в лівій наві було зображення ликів  новомучеників, частину з яких було проголошено під час візиту Папи Івана-Павла ІІ до України, а частина залишається поки що непроголошеною. Навколо першого вікна у ніші зображено постаті Владик Йосафата Коциловського та його Помічника Григорія Лакоти, Григорія Хомишина та його Помічника Івана Лятишевського, Микити Будки та Архимандрита Климентія Шептицького. Навколо другого вікна зображено постаті Владик Миколая Чарнецького, Теодора Ромжи, Василія Гопка, Володимира Стернюка, Василія Величковського та Павла Гойдича.

У центрі склепінь під хорами у тій самій наві вміщено ікону Святого Миколая Чудотворця Мирлікійського, а на стінах розміщено лики єромонахів Чину Святого Василія Великого, які в сороові роки двадцятого століття загинули за Христа і Його Святу Церкву. Це славні душпастирі- Северин Бараник та Яким Сеньківський, Віталій Байрак,Єген Нищик та Павло Жупанський.

У кутку побіч сходів на хори рзміщено лик Преподобної Йосафати Гордашевської. Саме ця ікона нагадує нам про жертвенну працю монахинь Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

 

 

Джерело: Сакральне мистецтво Бойківщини. Шості читання.     От.митр.прот.Т.Гарасимчук.