Василиянський монастир в селі існував з 1531 по 1804 р., коли його остаточно приєднали до дрогобицького монастиря, а його церква була перетворена в дочірню. Це була дерев`яна одноверха будівля, зведена, ймовірно, в XVIII ст. на місці давнішої. У 1899 р. (деякі архівні джерела подають 1904 р.) на її місці збудована існуюча церква, яка з 1961 по 1989 рр. стояла зачиненою.

 Верх цієї церкви можна побачити з дороги до Борислава. Збудована на схилі західної околиці населеного пункту, на правому березі безіменного потічка, оточена старим цвинтаром. Будівля малих розмірів, хрестова у плані, одноверха. Вівтар, як і бокові рамена нави, звичайно, гранчастої форми, має дві ризниці. Церква по периметру оточена піддашшям. Стіни під ним складаються з відкритих брусів зрубу, над піддашшям - вертикально шальовані дошками з лиштвами, як і стіни ризниць. Вікна зроблені на всю висоту стін надопасання.

 Над входом у бабинець розриває піддашшя зовнішній балкон-проповідниця, накритий двосхилим дашком - найвиразніший елемент церкви. Середхрестя нави завершує дуже низький світловий восьмерик, накритий шоломовою банею з ліхтарем і маківкою. Все покриття верхньої частини церкви повністю замінили металізованою бляхою. Гребені інших дахів підкреслюють маківки з хрестами. На південь від святині, біля вхідної брами стоїть дерев`яна двоярусна дзвінниця на цегляному підмурівку з підсябиттям на другому ярусі, накрита пірамідальним дахом. На захід від неї розташована дерев`яна капличка, на яку причепили великий прожектор.

 

Джерело: В. Слободян "Церкви України. Перемиська єпархія". Львів-1998. - 864 с.

Hosting Ukraine