У 1886 році на вул.Панській (теперішня Шевченка) відкрили  навчальний заклад з підготовки підстарійшин для армії. Біля нього  облаштували плац для австрійської муштри  і бігові доріжки.  У 1858 р. будинок передали  новоутвореній Дрогобицькій чоловічій гімназії.  Нині подвір'я стало відпочинковим  сквером  для  студентської молоді. Отож, його можна вважати першим упорядкованим  місцем  у Дрогобичі. Його озеленення великою мірою залежало  від викладачів біології навчального закладу.

З огляду на близькість магістрату та  завжди добре зашутровану, доглянуту вулицю Панську у сквері  збиралось багато  відпочивальників. Після того, як вулицю в 1911 році забрукували нею проходжалося Дрогобицьке панство, демонструючи одяг, манери. Тут перед Першою світовою війною  сформувався осередок відпочинку на свіжому повітрі. Стежки, доріжки, алеї покрили битою цеглою, тому мали червоний колір. Газове освітлення появилося ще в 1904 році. Сквер  став улюбленим місцем для закоханих. У період підготовки до 100-річчя польського поета Адама Міцкевича, в 1894 році у сквері відкрили йому пам'ятник і обсадили карпатським  "негнийдеревом" - тисом. Вулиця Панська отримала назву А.Міцкевича.

У міжвоєнний час у сквері, радше парку, проходили польські і українські фестини, які влаштовували різні організації. Неодмінним атрибутом свята служив  височезний стовп, на самому чубку якого висів клунок з ковбасою та іншими принадами. Стовп заздалегідь добре вигладили миломі вилізти нанього було складно.  Кожен сміливець перед спробою переходив перевірку, чируки та ноги  не намащені живицею або смолою. Та знайшовся чоловік з підміського села, з дуже кривими ногами  та міцними руками , який міг вилізти на будь-яке дерево. Під ним не зламалась жодна гілка. Отож йому мило настовпі не було завадою. Тому завжди він, і твльки він, знімав ковбасу. У цьому парку найдовше зберігалося газове освітлення, аж десь у 1937 році його замінили на електричне.  Стояли залізні стовпи із залізними драбинами, якими піднімався "лямпіга" і запалював світло. Нові залізні електричні стовпи  були спеціально виготовлені  для Дрогобича,бо в нижній їх частині красувався герб міста. Під час реконструкції  парку й освітленняв 1977 році їх замінено на прості  радянські труби. У парку росли рідкісні  породи дерев: липа, карпатський їстівний тис, який дуже рідко плодносить жовті ягоди, широколистий канадський клен, із соку якого  виготовляють особливий цукор та інші екзотичні дерева. Про них, на жаль, можна говорити тільки в минулому часі.

 

 

Джерело: Дрогобиччина: свідки епох. Роман Пастух, Петро Сов'як, Ігор Шимко.