Пам`ятник Іванові Франку
м.Дрогобич
вул.Івана Франка

Місцем для пам`ятника Іванові Франку стала площа поряд з міським будинком культури, оформлена в темпі  за проектом львівського архітектора Ярослава Новаківського. Скульптуру з литого каменю доручили виготовити у найстисліший термін львівським митцям Якову Чайці, Василеві Одрехівськомук та Еммануїлові Миську. Як признався В.Одрехівський, вони так поспішали, що везли готову скульптуру до Дрогобича ще в сируватому стані й дуже потерпали, аби вона не розсипалась. За свідченням доньки поета Анни Франко-Ключко, на дрогобицькому пам`ятнику поет виглядає "як живий".

Відкриття монумента в неділю 9 жовтня 1966 року перетворилось на велику літературну, культурно-мистецьку подію в місті, на Дрогобиччині і далеко поза нею. Вона зібрала на Франковій землі десятки видатних і відомих українських письменників. Українське письменство представляли голова ювілейного Франківського комітету Олександр Корнійчук, голова Спілки письменників Української Радянської Соціалістичної Республіки Олесь Гончар, письменники Петро Панч, Іван Ле, Павло Загребельний, Микола Нагнибіда, Микола Зарудний, Ірина Вільде, Юрій Збанацький, Василь Козаченко, Олександр Ільченко, Ростислав Братунь тв інші.

Прибули й письменники з Білорусі, Литви, Латвії, Молдови, Азербайджану, Вірменії, Казахстану, Туркменії, а також з Москви та Ленінграду. Також були присутні учасники ювілейної сесії Академії наук, дрогобицькі нафтопереробники, машинобудівники, деревообробники, шахтарі, солевари, студенти та учні Дрогобича, Борислава, Стебника.

Урочисте свято відкрив Г.Бульба, яке тривало понад дві години. Але дрогобичани не поспішали покидати площу. Всі хотіли надивитися на Великого Каменяра і разом з ним помріяти в душі, аби "довершилась України кривда стара", і вони зможуть нарешті вільно "для України жить".

На початку ХХІ століття стан пам`ятника Великому Каменяреві почав викликати занепокоєння. Голова Дрогобицького товариства "Просвіта" Микола Садоха організував збирання громадських пожертвувань.

Протягом 1 червня- 7 липня 2004 р. львівські карбувальники Роман Терех і Віктор Чиженьков майстерно "одягнули" скульптуру в мідь, що набула  темнокоричневого кольору. До 150-річчя поета замінили розлогий постамент пам`ятника зі звичайного бетонного на сірий гранітний. Через 10 років обшили міддю і бетонну підставку під ногами скульптури. Спереду на постаменті встановили скісну гранітну таблицю-плиту з бронзовим каліграфічним написом "Іван Франко". Таким і бачать поета всі, хто проходить повз його монументальний образ на повний зріст.

 

 

 

 

Джерело: "Монументальна Дрогобиччина". Роман Пастух.