Дерев`яна церква стоїть при дорозі, між забудовою, на просторій ділянці з пологим ухилом. Її перенесли сюди у 1930 р. з села Виців (сьогодні Старосамбірський район). Збудована майстром Василем Верховляком. З 1961 по 1989 рр. стояла зачиненою.

 Будівля тризрубна, орієнтована вівтарем на північний-захід, а входом до вулиці. До вівтаря з обидвох сторін прибудовані ризниці, накриті односхилими дахами. Зверніть увагу, що стіни вівтаря нижче піддашшя є п`ятибічними, а вище піддашшя - чотирибічними, отже верхню частину вівтаря чомусь змінили. Навіть вікна у вівтарі розташовані ближче до нави. Цікаво акцентований головний вхід - піддашшя переходить у високий, півкруглої форми дах, спереду шальований дошками з лиштвами, на фронтоні є образ Христа Царя - покровителя церкви.

 Над дахом, у стіні бабинця кидаються у вічі два круглих вікна, у які вписані шестикутні зірки. З власної естетичної точки зору, трохи зіпсували вхідну частину букети і вазони зі штучними квітами. Стіни підопасання складалися з відкритого зрубу, надопасання, а також стіни ризниць були вертикально шальовані дошками з лиштвами. Після зовнішнього ремонту в першій половині 2010-х років всі стіни оббили фальшбрусом. Нава та вівтар накриті дахами пірамідальної форми з одним заломом, які завершують ліхтарі з маківками (над навою більший). Об`єм бабинця накритий аналогічно вівтарю, тільки немає залому. Під час останнього ремонту верхи і дахи церкви покриті блискучою бляхою.

 На захід від церкви, біля огорожі, розташована дерев`яна двоярусна дзвінниця, накрита наметовим дахом з маківкою. Як бачите, дзвінниця не проста: нижній ярус має стіни з відкритого зрубу, у них влаштовані вікна, формою, як в житловому будинку. Нагору ведуть стрімкі дерев`яні сходи. На другому ярусі влаштований балкон на дерев`яних стовпах, стіни вертикально шальовані дошками з лиштвами. Дерев`яні дзвінниці, які мають зовнішній вхід на другий ярус я зустрічав у деяких селах Жидачівщини.

 

Джерело: В. Слободян "Церкви України. Перемиська єпархія". Львів-1998. - 864 с.