Микола Нечипір

Микола Нечипір, син Семена, (псевдо- "Дубок") народився в 1923 році у селі Волоща. Вихований у дусі християнської моралі та українського патріотизму. В школі вирізнявся гарною поведінкою й успішним навчанням, цікавився літературою та історією, особливо періодом у хоровому та спортивному гуртках.

Особливо вплинула на молодого хлопця "Пацифікація"- у нашому селі закрили читальню, потрощили всі портрети видатних діячів культури, у тому числі Т.Шевченка та Івана Франка.

Восени 1939 року Микола з групою молодих хлопців біля Перемишля нелегально перейшли кордон і виїхали в Німеччину. Гірко заробляв там на кусень хліба, а в 1941 році, після нападу Німеччини на Радянський Союз, повернувся у Волощу. Працював на господарстві. Переживав за старшого брата, якого в 1941 році при відступі з Галичини арештували(про подальшу долю та розстріл нічого не знав). Активно працював у "Просвіті", пройшов вишкіл підстаршини УПА в Карпатах. Загинув 28 серпня 1944 року в бою з кагебістами-облавниками за селом, коло Стаха Паньовського. Місце поховання невідоме.

 

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Бенедьо Грущак.