Омелян Зачко

Омелян Зачко народився 21 січня 1913 року в м.Старий Самбір. Після закінчення на відмінно чотирьох класів місцевої школи навчався в Самбірській гімназії. У четвертому гімназійному класі вступає до таємничого гуртка Пластового Куреня Дмитра Вітовського. Але польська влада ліквідувала "Пласт", відрахувала з гімназії деяких пластунів та відкрила проти них слідство.

Влітку 1930 р.Омелян із своїм товаришем Мирославом турашем організували курінь "Пласту" Петра Сагайдачного в Старому Самборі, утворили Раду та вибрали курінного, заступником якого став О.Зачко. Йому доручили створити районний провід молодіжної ОУН. Здійснивши це, налагоджує контакти з окружним проводом у Самборі. очолювана ним організація розповсюджує листівки та нелегальну літературу. Після закінчення гімназії Омелян Зачко- студент факультету сухопутної інженерії Львівської політехніки. Одразу розпочинає працювати як член ОУН: їздить по селах і виступаєз лекціями від товариства "Просвіта"...

У 1938 році О.Зачко знову зустрічається з Мирославом Турашем, який після арешту Степана Бандери очолив крайовий провід ОУН. М.Тураш дав йому важливе й складне доручення, при виконанні якогоО.Зачка схопила поліція м.Самбора. на щастя, при ньому був лист, який поліція не знайшла.

У 1939 р. О.Зачка двічі арештовує польська поліція. Після другого арешту запроторює в Березу картузьку, коли у вересні він повернувся додому, то познайомився з "визволителями". Із їх ласки потрапив у Дрогобицьку тюрму, але складу злочину проти нього не знайшли й згодом відпустили. Омелян їде у Львів і продовжує навчання в  політехніці. У травні 1940 р. одержав диплом інженера та приїхав на роботу в Самбір.

Одразу після відступу Червоної армії зі Львова побачив жертви злочину в тюрмі  на Лонського. Зустрівся з романом Шухевичем і почав працювати в крайовому проводі ОУН. Через деякий час переїхав у Старий Самбір, де обійняв посаду районного провідника ОУН, організовував усві референтури. Коли робота була налагоджена, його направляють у Самбір очолити комітет ОУН зі зв`язків з інтелігенцією.

Наприкінці 1943 р. переводять у Стрий, де він працював до відступу німців. З наближенням фронту О.Зачко переїжджає в Старий Самбір, а відтак- у Турківський район. Там зустрічається з бійцями та командирами УПА. Вони запропонували Омеляну діяти при штабі куреня "Осипа" та при районному курені.

27 вересня 1944 р. бере участь у проведенні Дня зброї куреня "Осипа" в селі Довжки Сколівського району. Зустрічався із сотнею "Пімети". Після цього виїхав на Закарпаття, а звідси- в Німеччину, потім- у австрію, де важко працював на шахті. Після довгих поневірянь, як переселенець із Польщі, приїздить до Дрогобича та влаштовується на роботу. За місяць, на сам святвечір, його викликали в обласне відділення НКВС і допитували впродовж усіх Різдвяних свят. Але Омелян спростував усі звинувачення. Довідавшись про загибель сестри, брата та швагра, важко пережив цю трагедію.

Омелян Зачко вийшов на пенсію з посади головного спеціаліста Проектного інституту нафтової промисловості. Радо зустрів проголошення незалежності України. Був співзасновником Львівського Крайового Братства ветеранів ОУН-УПА, автором Статуту й незмінним секретарем, членом редакції "Літопису нескореної України", "Книги пам`яті", організатором музею УПА у Львові, членом комісій при облдержадміністрації з визначення статусу учасникка бойових дій УПА, інвентаризації та впорядкування військових поховань.

Помер Омелян Зачко 9 липня 2000року, похований у Дрогобичі.

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Б.Пристай.