Семен Вітик
Семен Вітик народився у селі Гаї Верхні Дрогобицького району в 1876 р. у сім`ї залізничника. Навчався у Дрогобицькій гімназії Закінчив Перемишльську гімназію та Львівський університет. У 1892 р. був секретарем Русько-української радикальної партії, очолюваної Іваном Франком та М.Павликом. Редагував часопис РУП "Селяни". Після розколу партії у 1899 р. разом із М.Ганкевичем та В.Охримовичем засновують Українську соціал-демократичну партію. Згодом його обрано депутатом австрійського парламенту. У жовтні 1918 р. увійшов до складуУкраїнської Націнальної Ради ЗУНР-ЗО УНР, стає членом Президії УНРади,, потім-віце-президентом Національної Ради. У 1918-1919 рр.- повітовий комісар Дрогобиччини. З невівдомих причин відмовився виконувати розпорядження Державного Секретаріату ЗУНР-ЗО УНР про виділення коштів для Галицької армії, чим ускладнив забезпечення військових частин (був прот и дати нафту,за що з-за кордону ГА одержала б зброю). У період Директорії УНР- голова президії Трудового конгресу України. Від 1919 р.- в еміграції, у Відні, де видавав журнал "Нова громада".
У 1925 р. переїхав до Харкова, де працював редактором журналу "Червоний клич" (1925-1927 рр.), був членом правління державного видавництва України (1927-1930 рр.), секретарем Всеукраїнського товариства культурних зв`язків із закордоном. Підготував до друку книжку "Польща і Україна", залишивспогади про І.Франка.
22 березня1933 р. ув`язнений зща приналежність до націоналістичної організації, яка ставила за мету відірвати Україну від Росії. Зас уджений 23 вересня 1933 р. на десять років позбавлення волі. Покарання відбував у Верхнєуральському політичному ізоляторі (тепер Челябінська область, РФ).
2 жовтня 1937 р. засуджений до смертної кари.
Страчений у м.Верхнєуральську 10 жовтня 1933 року.
Джерело: "150 славних українців Дрогобиччини". Уп.Б.Пристай.