Післявоєнні роки...  У сквері на вулиці Ковальській споруджено фонтан Жаби. На кутах прямокутного басейну були розміщені великі жабки, з рота яких вода тоненькою цівкою летіла в центр басейну. В животиках жабок були вмонтовані світильники (у кожної – иншого кольору), які відсвічувались у воді. Тут же, біля фонтана, працював вуличний фотограф Ісраель Хайкін.

Процес фотографування у нього нагадував якесь чарівне дійство: за спиною замовника завішувався чорний фон, на великій тринозі гордо стояла трофейна фотокамера, накрившись великою чорною плахтою, фотограф експонував на фотопапір зображення, яке викликав та фіксував у ванночках з розчинами, що були поруч; потім виймав зафіксований знімок-негатив на світло і, ще мокрого приклеював перед об’єктивом фотокамери; потім вдруге експонував на фотопапір.

Повторивши маніпуляції з викликанням та фіксацією зображення, давав замовникові ще мокрий відбиток. Але, якщо змовник мав час зачекати, то майстер прищіпкою для білизни підвішував знімок на дротику, а після висихання обрізав краї фігурним, в той час дуже модним, фоторізком. Паперові негативи викидалися у смітник. Все це виглядало фантастично. Деколи Хайкін чаклував на Малому Ринку біля м’ясних яток, які вже також зникли з обличчя міста...

Джерело: Зенон Філіпов "Мистецтво дрогобицької фотографії"