Кожного року, 26 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного Хреста, в селі Опака Східницької громади відбувається Хресна Дорога, яка проходить із долішньої церкви Успіння Пресвятої Богородиці, через гору Верх і до горішньої церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Сотні мешканців та вихідців із села, а також жителі довколишніх сіл і міст приєднуються до прощі, щоб молитися у своїх потребах. На більшості стацій опачани відновили давні або встановили нові каплиці, є кілька стацій із хрестами, на все це люди жертвували свою працю та кошти. Відродження Хресної Дороги почалося після розпаду СРСР, коли парохом парафії був о.Степан Лутчак, а започаткував Хресну дорогу ще у 1926 році тодішній парох села о.Микола Бень.

У той час  Кальварія (так ще називають Хресну Дорогу) в Опаці була відома далеко за межами села, сюди прибувало сотні прочан, одні йшли пішки, інші приїжджали на возах. Цікаві спогади залишилися з тих часів, на жаль, невідомого автора, які опублікував у своїй книзі "Матеріали до історії села Опака" (2018 р.) Микола Данкевич. Біля церкви велике скупчення народу. Одні слухають набожно проповіді, другі стоять у чергах до Св. Сповіді по сповідальницях. За церковною площею інший ряд атракцій притягає молодь і старших. Великий гурт охочих облягає кругом каруселю, яка обертається завдяки людській енергії, хлопці, які потратили всі гроші, й яким на їзду каруселею вже не вистачає, стають у чергу, щоб дібратися на горішню платформу до тих щасливців, що попихають кругом каруселю. Зробивши, попихаючи її, десять оборотів, вони дістають квиток на їзду безплатно”… 

У книзі "Дрогобиччина – земля Івана Франка" було поміщено спогади В.М.Вергана про пацифікацію поляками Дрогобицького повіту у 1930 р. Там, зокрема, йдеться по арешти польською поліцією в Бориславі активних пластунів. По арештуванні вночі 26 вересня їх замкнули в "поліційних арештах в Бориславі". Далі автор зазначив: "ранком 27 вересня, а була це неділя і свято Чесного Хреста, нас перевезли вантажним автом до арешту Повітового Суду у Дрогобичі. По дорозі до Дрогобича зустрічали нас численні прочани, переважно селяни, які їхали на відпуст до села Опаки. Пізнаючи нас, вони вітали нас овацією…" Святочні торжества на Воздвиження Чесного Хреста після обходу кругом церкви й "Чину малого водосвяття" добігають кінця, а потомлені, але задоволені прочани помалу розходяться.
 
Затихає гамір, гурти людей рідшають, бо торговці помалу складають непродані речі на вози. Додому приїжджають всі помучені, але задоволені зі щасливо відбутого "Опаківського відпусту" в надії, що Бог дозволить у другому й у наступних роках знову відвідати "Кальварії".
 
Джерело: Віра Чопик "Кальварія в Опаці або Опаківський відпуст 100 років тому і сьогодні"
Hosting Ukraine