Алиськевич Андрій
Народився 17 грудня 1870 року в селі Залуква, нині Галицького району Івано-Франківської області — український педагог, науковий і громадський діяч, германіст. Вищу освіту (класична німецька та слов'янська філологія, історія мистецтв) здобув у Відні, Львові та Стирськім Градці.
Учителював у Львові (1895—1896) та Бродах (1896—1900). У цей період видав два наукові дослідження з історії німецької літератури (1898, 1900).
Від 1900 року — директор третьої, а згодом четвертої гімназій у Львові.
Член Руського педагогічного товариства, голова його редакційної комісії (1909). Співзасновник і почесний член товариства «Взаємна поміч українського вчительства».
Редактор дитячого журналу «Дзвінок» у Львові (1904, 1906—1908).
1909 р. — директор жіночої учительської семінарії і міської школи імені Тараса Шевченка у Львові, а в серпні 1910 р. — директор гімназії в Перемишлі, де заснував для бідних учнів «Дешеву кухню», а дещо пізніше і бурсу (гуртожиток) під такою самою назвою.
Голова Товариства шкільної допомоги для бідних учнів імені святого Кирила.
Під час російської облоги Перемишля (1914—1915) вів учительський семінар і школу права у Відні, відтак знову повернувся до Перемишля, де працював до 1917 р.
1918—1919 рр. — директор гімназії в Дрогобичі, делегат Української Національної Ради від міста Перемишль. Під час польсько-української війни разом з урядом і армією перейшов Збруч і працював у Міністерстві народної освіти УНР в Кам'янці-Подільському. 1919 року — член Комітету для реформ середнього шкільництва. 12 вересня 1919 р. зробив заяву про відмову брати участь у роботі комісії для технічного проведення реформи школи в Україні. У травні 1919 р. призначено радником міністерства та направлено делегатом до Відня й Праги для організації видання шкільних підручників.
Залишився в Чехії, згодом переїхав до Закарпаття, де був директором гімназій у Берегові (1920—1922), Ужгородської гімназії (1922—1938) та гімназії у Великому Бичкові (1938—1939). Від 1921 року розпочав пластову діяльність у Берегові, а згодом в Ужгороді. Був заступником начальника Пласту Підкарпатської Русі. Працював у різних культурних і педагогічних товариствах на Закарпатті. Від 1925 р. — член головного відділення й касир педагогічного товариства. На Закарпатті у 1920—1930-х рр. співпрацював із педагогічною та дитячою періодикою. У дитячому журналі «Пчілка» публікував статті на просвітницькі теми. Після угорської окупації Карпатської України 1939 виїхав до Моравії (Чехія).
Шкільні підручники з німецької мови
У співавторстві з Р. Гамчикевичем написав кілька підручників із німецької мови:
«Вправи німецкі для IV кляси середних шкіл» (Львів, 1913).
«Німецка препарація для IV кляси шкіл середних» (Львів, 1913).
«Німецкі вправи. Для другого класу шкіл середних» (Львів, 1914).
«Німецкі вправи для першого класу шкіл середних» (Львів, 1915).
«Німецкі вправи для ІІІ кляси середних шкіл», частина 1 (Перемишль, 1917).
«Словарець до вправ німецких для ІІІ кляси середних шкіл» (Перемишль, 1918).
Джерело: Габор В. Алиськевич Андрій // Українська журналістика в іменах. — Випуск 3. — Львів, 1996.

