Кримінальна справа Анастасії Закидальської складається з одного тому, і копію архівних матеріалів отримала її донька Наталія. У свої 94 роки жінці важко їздити. Вона була арештована у серпні 1944 році за зв’язок з УПА.У її справі написано – "член банди ОУН-УПА". Тоді молода жінка проходила у справі за участю шести осіб.
Анастасія була зв’язковою, медсестрою. Вона сиділа в дрогобицькій тюрмі, конвоїри ходили на неї дивитися як на бандитку. Вона була молода дівчина, українка з косою. 25 років провела в неволі. Була на поселенні в Інті. Повернулась в Україну, у Борислав, у 1983 році. Одразу була активною громадською діячкою, почесний громадянин Борислава. На засланні, попри те, що скрізь була російська мова, це повністю було агресивне російськомовне оточення, хоча батьки вчили української мови, традицій, історії.
Історик Михайло Романюк вивчав архівні документи Головного управління СБУ у Львівській області. Для науковців важлива кожна архівно-кримінальна справа, це родинна історія, яка допомагає зрозуміти український національно-визвольний рух, каже він: "Ці справи треба звіряти за спогадами, іншими документами. Намагаємось знайти три джерела – архівно-кримінальна справа, документ складений силовими структурами окупаційної влади, повстанські документи і спогади. Для родини це важливо, бо зможуть оцінити матеріали."
60 тисяч архівних матеріалів, які стосуються діяльності тоталітарних режимів ХХ століття, налічується в архіві управління СБУ у Львівській області. Це тих людей, як Ольга Ільків та Анастасія Закидальська, які були реабілітовані у 1991 році. Але також зберігається понад 8 тисяч одиниць архівних матеріалів щодо осіб, які до сьогодні Україною не реабілітовані. У 1940–1950-х роках, коли Ольга Ільків, Анастасія Закидальська, інші зв’язкові УПА, тоді молоді і тендітні жінки були арештовані, зазнали катувань, але вони не могли навіть припустити, що через кілька десятиліть триматимуть у руках матеріали допитів. Це – історії їхнього життя, але "написані рукою ворога" і далекі від правди.
Джерело: Зв’язкова УПА.
