Андрій народився 1 червня 1988 року в селі Жданівка на Дрогобиччині. Проживав у місті Бориславі. У 2008 році розпочав службу в органах внутрішніх справ, а згодом – у Національній поліції. Майже 17 років присвятив службі в правоохоронних органах. Працював у конвойній службі та у підрозділі реагування патрульної поліції.

З початком російської агресії у 2014 році без вагань став на захист України, виконував завдання в зоні АТО. Із початком повномасштабного вторгнення вступив до стрілецького батальйону поліції особливого призначення КОРД.

Воїн отримав важке поранення 26 травня 2025 року під час виконання бойового завдання у Краматорському районі Донецької області. Упродовж двох місяців медики боролися за його життя, та врятувати Андрія не вдалося. 23 липня 2025 року, у лікарні зупинилося серце захисника України.

Колеги пам’ятають Андрія як професійного, мужнього і відповідального поліцейського, надійного побратима, людину великої внутрішньої сили.

Його неодноразово відзначали відомчими нагородами, а також Відзнакою Президента України "За участь в антитерористичній операції".

У листопаді 2021 року Андрій, був одним із тих, хто допоміг здійснити мрію 11-річного хлопчика з особливими потребами на його день народження - відвідали іменинника, розповіли про свою роботу та покатали у службовому автомобілі.

Похорон Героя провели 26 липня 2025 року у рідному місті.

Поліцейського посмертно нагороджено відзнакою Національної поліції України "Знак Пошани" та нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України "Золотий Хрест". 9 жовтня 2025 року нагороди вручили рідним.

23 липня 2026 року, у перші роковини смерті, на фасаді відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції урочисто відкрили меморіальну дошку на честь захисника. Почесне право відкритя надали матері та дружині полеглого воїна. Священнослужителі освятили пам’ятний знак і спільно з присутніми помолилися за упокій душі.

Вічна пам'ять Герою!