Андрій народився 6 грудня 1981 року у селі Опака Східницької громади, коли йому виповнилося 3 роки, його сім'я переїхала  в місто Трускавець. Там Андрій навчався у школі № 1. Після закінчення 9 класу Андрій повернувся в рідне село, де продовжив навчання в місцевій Опаківській школі. Після закінчення школи навчався у Львівському торгово-економічному коледжі за спеціальністю "Митна справа".

Своє подальше життя Андрій пов'язав з рідним селом, яке дуже любив, хоча Трускавець теж для нього був рідним. Працював майстром - ремонтником, часто працював за кордоном. Був учасником Майдану.

Коли почалася повномасштабна війна, перебуваючи за кордоном, одразу ж вирушив в Україну, щоб стати на її захист. Проте, за станом здоров'я його не взяли у військо. Але Андрій не залишився осторонь проблем в тилу, активно допомагав налагоджувати побут внутрішньо-переміщеним особам зі сходу України, які тоді проживали у приміщенні школи від березня до серпня.

1 лютого 2025 року, коли працівники ТЦК та СП зустріли його та запропонували поїхати до військкомату, він не втікав - а без вагань приєднався до лав Збройних Сил України. За кілька місяців потрапив у зону активних бойових дій. Служив стрільцем-снайпером гірсько-штурмового батальйону 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади на Запорізькому напрямку. Рідні втрачали з ним зв'язок по кілька тижнів, але Андрію тоді вдавалося втекти з лап смерті.

Наприкінці жовтня - на початку листопада 2025 року воїн був у відпустці, мав проблеми з передпліччям, яке травмував під час штурмів, проте знову повернувся на "нуль" і продовжив службу.

Андрій Гвоздецький загинув 28 березня 2026 року під час ураження безпілотником противника типу "Молнія" в районі населеного пункту Малі Щербаки Василівського району Запорізької області.

У воїна залишилися мама, сестра з сім'єю та син.

Друзі, сусіди згадують Андрія як людину щирого серця, завжди готовий був прийти на допомогу, допомагав усім, чим міг, а для себе не просив нічого. Його любили діти за позитивні емоції.

Світла пам'ять Герою!