Андрій Пиль
Андрій Ярославович народився 14 грудня 1976 року, деякий час проживав на вулиці Самбірській у місті Дрогобичі, однак здебільшого у селі Нижні Гаї Дрогобицької громади.
Закінчив Нижньогаївську середню школу, згодом Дрогобицький коледж нафти і газу, служив в армії, одружився та став батьком. Захисник не мав стабільного місця праці в Дрогобичі, відтак їздив по роботі різними містами України та за кордоном.
Як тільки розпочалась повномасштабна війна, Андрій на другий день пішов добровольцем до військкомату та одразу долучився до лав захисників України, пліч-о-пліч з іншими гаївчанами. Відтоді воїн перебував на передових позиціях фронту, захищаючи рідну країну у складі 1 роти 67 батальйону ТрО.
Загинув в бою за Україну 14 травня 2024 року в районі населеного пункту М’ясожарівка на Луганщині.
У воїна залишилась мама, дочка, сестра, племінники.
17 травня 2024 року, траурний конвой з тілом полеглого захисника прибув до рідної громади. Зустріч відбулась на перехресті Героїв, де зібрались рідні, близькі, бойові побратими та ветерани війни, керівництво Дрогобицької громади. Під супроводом священнослужителів провели спільну молитву та вшанували пам’ять полеглого захисника, який боронив рідну країну від ворога ціною власного життя.
З перехрестя домовину з тілом полеглого повезли до рідного дому загиблого Героя, в село Нижні Гаї. Чин похорону провели, 18 травня 2024 року, в церкві села Нижні Гаї. Поховали полеглого воїна на кладовищі в селі Нижні Гаї.
Андрій мужньо захищав Україну з перших днів війни. З перших днів війни був в гарячих точках. Зимою, як був дома в відпустці твердо стояв на тому, що його місце там, поряд з побратимами. Завжди з посмішкою розповідав про те: як "там"?
Ніколи родина загиблого не просила про допомогу для воїна. Але в січні його проводжали на війну цілою вулицею і надіялись що повернеться додому з перемогою... Ще трішки... Але доля пулею зупинила життя Андрія... Він повернувся додому в труні.
Вічна пам’ять і слава Герою!
