Народилася 25 лютого 1917 року в с. Попелі Дрогобицького р-ну Львівської області. Освіта 7 класів. Член ОУН (1938). Виконувала обов'язки кур'єра між місцевими організаціями с. Попелі, Східниця і Тустановичі (1939). Заарештована поляками в с. Підмонастирець, і відправлена для слідства в Дрогобич (літо 1939). На початку 1940 р. її арештовано НКВД. Слідство кілька місяців. 27 вересня 1940 дві групи членів ОУН (32 i 22 особи), серед них і Ольга, переходять кордон. У м. Краків працювала спочатку в столовій, а пізніше на паперовій фабриці і кондитерському магазині як продавець. Водночас виконувала різні функції у підпільній ОУН на території Польщі.

Працювала в Дрогобицькому НДР проводі ОУН. (повітова харчова). Заступник референта УЧХ Дрогобицького надрайонного проводу ОУН (12.1945). Організовує жіночу сітку. Зв'язкова між надрайонним і обласним проводами. Наречена В. Лабанціва. Заарештована 06 квітня 1946 року біля с. Модричі. 7.08.1946 BТ військ МВC (із застосуванням санкції ст. 2 Указу Президії ВР СРСР від 19.04.1943) засуджена на 15 р. каторжних робіт з обмеженням у правах на 5 р. Відбула термін у Дубравний ВТ, ст. Потьма, Мордовська АРС, працювала у вугільній шахті N 2, відтак у кар'єрі від цегельного заводу 2. У 1955 р. внаслідок аварії отримала інвалідність. Потім переведена у Мордову N 1.

Звільнена 27 квітня 1956 р. з таборy i направлена на спецпоселення. Повернулась у м. Борислав, працювала на швейній фабриці. Після одруження переїхала жити у м. Червоноград. Звідтам повернулася у с. Попелі та проживала до смерті. Реабілітована Львівською обласною прокуратурою 5 березня 1992 року. Померла 11 лютого 2005 року.

 

 

Джерело: "Нариси з історії села Попелі" Тарас Біликівський