Артур Гулик

Артур Гулик, син Ярослава, народився 17 липня 1983 р. в Бориславі. Тут, у середній школі № 5 (Тустановичі), Артур розпочав навчання.

Після закінчення 9-ти класів, продовжив студії в Підбузькому профтехучилищі, де опанував професії маляра, штукатура та плиточника. Потім деякий час проживав у Дрогобичі, звідки родом його тато.

У 2005 р. важко захворіла й померла мати.Залишившись без батьків, Артур був змушений заробляти собі на прожиття й допомагати молодшим сестрам.

Його дитинство пройшло в колі друзів, які його дуже любили. Був добрий, щирий, кмітливий, умів гарно пожартувати. На допомогу друзям та сусідам поспішав і вночі.Захоплювався малюванням та спортом (чудово плавав, виконував складні вправи на турніку). Артур надзвичайно любив своїх сестер: часто з ними бавився, купував подарунки. Коли матеріально було важко, їздив на заробітки- робив ремонти. У Дрогобичі працював будівельником.

Як тільки розпочався Майдан, він одразу ж з товаришами поїхав у Київ відстоювати європейський вибір та гідне життя рідного народу. Звідси часто телефонував, казав, що скоро приїде. З Майдану, дійсно, кілька разів ненадовго приїжджав- і знову повертався у столицю. Тут його важко поранили: осколком гранати сильно розсікло брову 8 дробів пробило голову. Але герой майже не лікувався. Щойно закінчився Майдан, він записався добровольцем у другий батальйон Національної Гвардії (за контрактом, у м.Нові Петрівці, за Києвом). Щоб рідні не хвилювалися, нікому про це не повідомив. Так він склав присягу й пройшов підготовку в АТО.

Загинув Артур Гулик 26 червня 2014 р. в с.Мирне, біля м.Слов`янська Донецької області, на першому блокпості, захищаючи рідну землю.

Поховали Артура гулика на кладовищі в м.Трускавці, поруч із могилою матері. Указом Президента України А.Гулика нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням сесії Бориславської міської ради від 30 жовтня 2014 р. № 1588 Артурові Гулику присвоєно звання "Почесний громадянин міста Борислава" (посмертно), на приміщенні школи, де він навчався, встановлено пам`ятну таблицю.

 

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Богдан Пристай.

Hosting Ukraine