Августин Славинський
Народився 1746 року на Волині в містечку Козин у сім'ї Андрія Славинського і його дружини Катерини. Закінчив два курси філософських студій. 15 серпня 1769 року вступив до Василіянського Чину на новіціат у Почаївський монастир, де через рік 15 серпня 1770 року склав вічні обіти. Призначений на богословські студії до Віленського алюмнату (прийнятий на навчання 2 жовтня 1770, завершив студії 26 січня 1774 року). 23 листопада 1770 року у Віленському університеті здобув ступінь магістра філософії і вільних наук, а 24 січня 1774 року отримав ліценціят з богослов'я.
Висвячений на священника 30 червня 1774 року. Призначений професором риторики у Білостоці. Через два роки переїхав до Луцька, де був коррепетитором філософії і проповідником, а із 1777 року — професором. Правдоподібно у 1778 році здобув ступінь доктора філософії. У липні 1779 року головував під час диспуту над докторською працею з філософії і метафізики Францішка Серафіна Єло-Малинського, підчашого волинського. Того ж 1779 року прибув до Замостя для викладання філософії і математики. У липні 1780 року брав участь у захисті дисертації з філософії, логіки і метафізики василіянина Арсенія Радкевича, 8 липня 1781 року — у публічній дискусії над тезами з філософії фізики, які представив його асистент Мелетій Гриневецький ЧСВВ.

