Бенедикт Грущак, син Андрія, народився 1908 р. в с.Волоща Дрогобицького району в багатодітній сім`ї Андрія та Катерини Малик, які дуже гарно виховали дітей. Свого старшого сина батьки посвятили Богові та церкві. Це сл.Кузь, який був священником. Інший син Василь закінчив гімназію в Перемишлі, учителював у Волощі. Вивчити інших дітей не було змоги. Бенедикт залишився в селі, на малесенькому клаптику землі мав невелике господарство. Читав багато  української літератури, брав активну участь у будівництві читальні "Просвіта". Чимало часу приділяв просвітянській роботі. Згодом його призначили станичним ОУН с.Волоща.

У морозні дні грудня 1944 року Бенедикта заарештовують та засуджують до страти. Після тортур, принижень і катувань вирок замінили- 20 років каторжних робіт- на далекій Півночі (Колима, Норильськ, Воркута). Дружину Юлію з маленькими діточками також вивозять у Сибір, де вона працювала на тяжких роботах та доглядала двох синів. Звільнившись у 1955 р., Бенедикт із сім`єю повернувся в Україну. Їхня хата була конфіскована. Тортури та Сибір забрали здоров`я. Помер Бенедикт Грущак у 1970 р.

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Бенедьо Грущак.