Богдан, син Ігоря, народився 9 липня 1969 року в місті Дрогобичі. Дитинство й усі подальші роки пов`язані з рідною домівкою на вул.Коцюбинського. Спочатку навчався в середній школі № 5 міста Дрогобича, потім- у Бориславському ПТУ № 7, де здобув спеціальності ремонтника контрольно-вимірювальних приладів та електромонтера.

У 1987-1989 роках служив у війську (Західна група військ, у Німеччині - танкові війська). Командування військової частини офіційним листом подякувало батькам за виховання сина. Після демобілізації працював електромонтером вуличного освітлення підприємства "Дрогобичсвітло". Чудово грав у футбол, хокей; захоплювався туризмом, любив збирати гриби. Мав м`який, поблажливий характер, цінував чоловічу дружбу, вмів підтримувати товариські стосунки.

У серпні 2014 року Богдан одержав повістку з військкомату. Він навіть не думав переховуватися, про це щиро розповів своїй колишній учительці. Коли остання запитала, що він робитиме, Богдан відповів: "Вовки не здаються". І пішов захищати рідну землю.

У зоні АТО - від 5 вересня 2014 року. Служив командиром танка. Був відповідальним та сміливим воїном, справжнім патріотом України.

Загинув герой 18 лютого 2015 року в жахливому бою біля Дебальцево.

Поховали Богдана з усіма почестями в рідному Дрогобичі 4 березня 2015 року на Алеї Слави Поля Скорботи.

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

На приміщенні ЗОШ № 5, де навчався Богдан, та фасаді комбінату міського господарства, де працював установлені пам`ятні таблиці на честь Героя.

Ухвалою сесії Богданові Вовку присвоєно звання "Почесний громадянин міста Дрогобича".

 

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Богдан Пристай.