Данило Хомич Лепкий
Народився 29 грудня 1858 року в селі Літиня на Дрогобиччині. 1884 року закінчив Перемишльську духовну семінарію. Був священиком у різних селах Галичини, з 1900 — у Старому Самборі, де 1901 організував кредитне товариство, керував філією товариства «Просвіта». Друкувався в місцевих галицьких газетах, журналах, календарях. Автор повістей з галицького життя, автобіографічної повісті «Селянська дитина». Писав оповідання для дітей («Святий вечір», «Непослушливий школяр», «Дуб і потік»). Досліджував народні обряди і звичаї («Похоронні звичаї і обряди нашого народу», «Як-то дівчата приворожують женихів», «З вірування нашого люду: перелесник, манія, мара», «Дещо про вовкулаків»). Мав дружні взаємини з І. Франком, В. Гнатюком, М. Павликом,І. Трушем. Помер 20 березня 1912 року у Старому Самборі.
Дещо з відомого надрукованого:
«Василько князь Теребовельскій: Историчне оповіданє», Коломыя, Печатня І. Брука и Спілки, 1898 (Бібліотека для рускои молодежи. Під ред. Юліяна Насальского).
«З сельских образків»,1900, там же, ті ж.
«Лівчицкій пан Кригулець»- Львів. Коштом и заходом товариства «Просвіта». Друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка. Під зарядом К. Беднарського, 1894.
«Повінь: Оповіданє з житя малоруского люду». Коломыя. Печатня М. Білоуса, 1894.
«Оповіданє з житя малоруского люду», 1912.
«Селянська дитина», Коломыя. Печатня І. Брука й Спілки, 1900.
«Сплачений довг: Оповіданє з міщанського житя». Львів. Друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка. Під зарядом К. Беднарського, 1909.
Джерело: Енциклопедія сучасної України.

