Денис народився 5 березня 1991 року у селищі Талалаївка Прилуцького району Чернігівської області. Був четвертою дитиною у сім’ї. У 2006 році закінчив Талалаївську ЗОШ І-ІІІ ст. Потім здобував освіту у Роменському вищому професійному училищі, яке закінчив у 2010 році. Розпочав трудову діяльність у ТОВ агрофірмі «Обрій ЛТД».

У 2011-2012 рр. проходив строкову службу у Збройних Силах України, де отримав звання старшого солдата на посаді навідник мінометів.

Після служби Денис працював водієм у рідному селищі. Був веселим, щирим і добрим, завжди був на позитиві і мріяв про велику власну сім’ю. Одружився і в першому шлюбі в нього народився бажаний син Владислав, який після розлучення залишився проживати з матір’ю.

У 2021 році Денис переїхав до села Гнідинці, Прилуцького району де одружився вдруге та взяв на себе відповідальність з виховання дітей дружини – вдочерив старшу доньку Святославу. А в березні 2022 року в сім’ї народився син Дамір.

Для безпеки дітей у червні 2024 року родина Дениса переїхала на постійне проживання у місто Стебник. Денис працював водієм у Дрогобичі. А з липня 2025 року був призваний до лав ЗСУ та став на захист України.

На жаль, під час виконання обов’язків військової служби воїн загинув.

У полеглого захисника залишилась кохана дружина, троє дітей, батьки та рідні.

У суботу, 15 листопада 2025 року, траурний кортеж із тілом воїна зустріли на перехресті Героїв, де зібрались рідні та близькі воїна, керівництво Дрогобицької громади та свідомі мешканці. Після спільної молитви під супроводом священнослужителів, траурна процесія попрямувала до Стебника, де на майдані Шевченка відбулось загальноміське прощання з захисником.

Чин похорону продовжили у храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Стебнику. Поховали полеглого воїна на Алеї Слави у Дрогобичі.

Вічна пам’ять Герою України!