Дмитро народився і виріс в селі Орів Дрогобицького району Львівської області. Навчався в Орівській ЗОШ 1-2 ступенів. Закінчивши 9-ий клас продовжив навчання в одному із Стрийських ПТУ. Був призваний на строкову службу, яку проходив в Харкові.

Приїжджав у відпуску додому перед війною, радів, що до "дембелю" залишилося небагато. Будував плани на майбутнє. Але через цю прокляту війну їм не судилося здійснитися.

Після закінчення строкової служби залишився воювати. Був під Бахмутом, а потім місяць біля Кремінної, де отримав осколкове поранення голови… Командир сказав, що цілу ніч боролися медики за його життя, але не врятували. Хлопцеві в жовтні 2022 року виповнився всього 21 рік… 12 січня 2023 року серце юного Захисника зупинилося.

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ст. посмертно. 22 березня 2024 року нагороду вручили рідним, голова Львівської ОВА Максим Козицький разом з начальником Західного териториального управління Національної гвардії України, бригадним генералом Олександром Буравковим.