Богдан-Дмитро народився 15 верезня 2000 року в місті Трускавець Львівської області. Випускник Бориславської державної гімназії. Захоплювався грою на скрипці, прислуговував у церкві. Тому, коли довелося обирати професію, вагався між духовною семінарією та військовою академією. І все ж переважив приклад старшого брата: Дмитро вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Був командиром батареї керованих ракет 24 окремої механізованої бригади імені Короля Данила.

Хлопець мав кохану дівчину і планував одруження. Мріяв, що повернеться з війни, створить сім’ю, буде виховувати діточок. І щоразу впевнено повторював: “Я у будь-якому випадку повернуся!”

Захисник загинув у Херсонській області поблизу населеного пункту Сухий Ставок. Воїну було всього лише 22 роки.

Молодий, талановитий, перспективний, сповнений сил та натхнення Дмитро був втіхою для батьків, для брата й сестри, для усієї великої родини. Війна забрала його молоде життя, і це стало страшним ударом для всіх, хто знав Дмитра – не лише для родини, однокласників, та друзів, а й для вчителів, великої парафіяльної, волонтерської, військової спільноти, для організацій Українська молодь Христові, Дрогобиччина SOS та усієї Трускавецької громади, в якій воїн-Герой зростав, навчався, мужнів, приймав рішення про вступ до військової академії та щоб стати на захист Вітчизни за прикладом свого батька та старшого брата.