Дмитро народився 29 квітня 1981 року в Дрогобичі, проживав на вулиці Лесі Українки. Закінчив ЗОШ №4, університет "Львівська політехніка", певний час працював на Дрогобицькому нафтопереробному заводі.

Після повномасштабного вторгнення Росії на українські землі, в перший же день пішов добровольцем захищати рідну країну, приєднавшись до лав Збройних сил України. З 25 лютого 2022 року Дмитро виконував бойові завдання у складі ВЧ А7079.

На жаль, під час виконання бойових завдань з захисту України, 4 лютого 2023 року дрогобичанин загинув.

У воїна залишилась жінка, двоє дітей, мама, сестра і племінник.

11 лютого 2023 р., домовину з тілом полеглого захисника зустріли на перехресті Героїв. Після молитви, яку очолив настоятель храму Пресвятої Трійці отець Тарас Гарасимчук, траурний конвой рушив на площу Ринок, де відбулася громадська панахида та прощання. Віддати шану воїну зібралися рідні та близькі, побратими, друзі та колеги, службовці та керівництво громади. Міський голова Тарас Кучма висловив співчуття сім’ї та матері загиблого, з якою разом працювали у першій міській лікарні.

Відтак, у Катедральному соборі Пресвятої Трійці відбувся чин похорону, який очолив декан СДЄ УГКЦ отець Іван Паньків. Поховали воїна на Алеї Слави.

2 грудня 2024 року, на подвір’ї ліцею №4 імені Л. Українки, відкрили Меморіал пам’яті полеглих захисників, де в світлині закарбовано світлу пам’ять та ім’я випускника навчальної установи.

Вічна пам’ять Герою! Слава Україні!