Народилася в 1981 році у містечку Миколаїв на Львівщині. Мама, Уляна Василівна Думан, — учителювала. Батько, Михайло Васильович Думан, працював електриком на заводі. Молодша сестра - Василина. Бабусі і дідусі — заможні селяни та освітяни. Зокрема, по маминій лінії левова частка родини - вчителі. Рід до п’ятого коліна незмінно жив на теренах Галичини. Талант до живопису у дівчині розпізнала мама, ще коли дочка вчилась у молодших класах. З того часу родина всіляко підтримувала Тетянину схильність і жагу до малювання. Подорослішавши, Тетяна Думан-Скоп спробувала себе в ролі дизайнерки одягу. Шити почала з 8 класу, про що в соцмережах публікували спогади її друзі дитинства. Закінчила Львівський коледж легкої промисловості зі спеціалізацією «моделювання та конструювання виробів народного вжитку». Працювала на львівській фабриці з пошиття одягу. Але, як сама розповідала в інтерв’ю для «Високого замку», навіть тоді кожну вільну хвилину витрачала на живопис і відчувала, що має потребу у більшій заангажованості у мистецтво.
Коли в Україні розпочалася Помаранчева революція, Тетяна долучилася до Громадянської кампанії «ПОРА!» (чорної), студентських акцій протесту і страйків. Опісля революції повернутись до попереднього життя з роботою на фабриці уже не змогла. Зайнялася пошуком себе як художниці. Спершу у 2003 році вступила на графіку в Українській академії друкарства у Львові, але паралельно кілька років поспіль подавала документи у Львівську академію мистецтв, оскільки хотіла навчитися різним жанрам і технікам, спробувати свої сили в різних напрямках образотворчого мистецтва. У 2005 покинула друкарську академію і з третьої спроби таки стала студенткою ЛНАМ. В академії познайомилася із своїм майбутнім чоловіком, Левом Скопом, який у неї викладав. Під його впливом і за його підтримки сформувала свою індивідуальну авторську манеру, а також захопилася науковими дослідженнями давнього українського іконопису. Зокрема, захистила магістерську роботу про Риботицьку школу живопису XVIII ст.
Паралельно з творчістю, постійно займалася громадською, культурною і благодійною діяльністю. Була постійною редакторкою наукових праць свого чоловіка. Мистецтвознавиця та дослідниця, учасниця низки конференцій на тему сакрального мистецтва. З 2007 року жила в Дрогобичі. До 2008 року викладала в Дрогобицькій дитячій художній школі. З 2010 по 2019 роки працювала художницею-реставраторкою, згодом стала завідувачкою інформаційно-видавничого відділу музею «Дрогобиччина».
Наприкінці літа у 2019 році художниці діагностували рак — гліосаркому головного мозку. Внаслідок важкої хвороби звільнилася із займаної посади і зосередилася на творчості та лікуванні. У 2020 році 29 жовтня о 4:30 ранку померла в лікарні в Любліні. Похована у Миколаєві Львівської області на місцевому цвинтарі поряд із мамою.
Тетяна Думан-Скоп є однією з представниць хвилі відродження авторського українського іконопису. Локомотивом цього відродження у Львові був Лев Скоп, що на початку 2000 років зібрав навколо себе групу художників-однодумців. Вони творили сучасне сакральне мистецтво на основі давніх українських традицій. Тетяна одна з небагатьох, що з часом не відійшли від цієї малярської практики. До кінця життя створювала яскраві неповторні образи у впізнаваній унікальній художній манері. Тетяна, як і її вчитель та чоловік Лев Скоп, була прихильницею концепції, яка полягає у тому, що давнє українське сакральне малярство сформувалося на перетині західної та східної церковних культур, і представляє унікальну та самобутню національну школу. Цій школі здавна були притаманні відмінні від інших народів риси. Зокрема, художні осередки демонстрували глибоку обізнаність у сакральній тематиці та практикували творче переосмислення в іконах біблійних сюжетів. Іконографія містила сакральні атрибути, але автори не практикували дотримання затверджених у Східній церкві канонів щодо зображення святих - положення рук, розмірів борід тощо. Активно використовувалася стилізація. В пейзажах, інтер’єрах та екстер'єру на іконах зображався побут і тогочасні люди та архітектура, відтворювались місцеві канони краси тощо.
Джерело: Обличчя України. Художниця Тетяна Думан. Іконопис. Арт студія «Leonardo». 24.01.2011.
