Ганна Гром

 Народилася 1 серпня 1933 р. у селі Нагуєвичі в селянській сім‘ї. У 1952 р.закінчила місцеву середню школу з відзнакою і того ж року вступила до Дрогобицького педагогічного інституту на філологічний факультет. По закінченні навчання працювала співробітником музею Івана Франка y с. Нагуєвичі. Затим була завідувачем,паралельно викладала в школі українську мову та літературу. Після того, як залишила музей, стала завучем школи. В 1964 р. організовує гурток "Каменяр", який організував зустрічі з відомими письменниками, листувався з ними. Велику увагу Г. Гром приділяла дослідженню історії рідного краю. Закономірно,що вона цікавилася передусім своїм видатним земляком – Франком та його діяльністю. З виходом на пенсію активно збирає матеріали про село Нагуєвичі. Протягом життєвого шляху Ганна Гром дописувала до місцевої преси, зокрема,запам’яталися її краєзнавчі розвідки до міськрайонної "Галицької зорі".

В останні роки в Дрогобичі побачили світ її книги "Нагуєвичі – батьківщина Івана Франка","Нагуєвичі", "Франкові Нагуєвичі", котрі викликали велике зацікавлення у дослідників."Франкові Нaгуєвичі" – третя (нажаль, остання) книга Г. Гром. Як і попередні,вона присвячена Франкові і його рідному селу. Написана у формі есе, книга презентує авторські розповіді про малу батьківщину Франка, людей села (відомих і звичайних), нагуєвицький музей та ін. До певної міри, книгу можна вважати і автобіографічною, оскільки авторка оповідає про збереження пам’яті про великих земляків у селі та свою працю в музеї. Обрана форма не зобов’язувала Г. Гром до академічного викладу, проте книга від цього не втратила своєї цінності, тим більше, що вона написана з великою любов’ю до рідної землі, яка породила Великого Франка.

Книга має три розділи: "Ти житимеш вічно між нами, безсмертне слово Франка","З окрушин минувшини", "Наше сьогодення". У першому авторка веде читача незабутніми стежками Франкового дитинства і юності, розповідає про Франків меморіал у Нагуєвичах, увічнення пам‘яті великого сина українського народу в пам‘ятниках і меморіальних таблицях в Україні і світі, подає цікаві відомості про дітей та небожів славетного краянина. У підрозділі "Музеї Каменяра" авторка характеризує та робить детальний опис фондів літературно-меморіального музею Івана Франка у Львові, (відкритий 10. 1940 р.),літературно-меморіального музею Івана Франка в селі Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області (відкритий 1953 р.), музею Каменяра у м. Вінніпег, Канада, (відкритий 8. 07. 1956 р.), музею-оселі родини Івана Франка у селі Підгірки Калуського району (відкритий 30. 08. 1992 р.). Узагальнюючий нарис пам‘ятних місць, меморіальних таблиць, пам‘ятників, дозволив окреслитити досить повний ареал пам’яті Івана Франка (йдеться про терени Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини, Волині, Буковини, Одещини та Києва). За межами України –
Канада, Сполучені Штати Америки, Чехія та Австріїя.Підрозділ "Франків скарб" уміщує зразки приповідок, записаних Франком у Нагуєвичах. Вони містяться у відомій праці Франка "Галицько-руські народні приповідки".Далі авторка розглядає місце Ясениці Сільної у житті Франка.
 
Тут подається також коротка історична довідка про село, взаємини Франка з його мешканцями, а також про читальню “Просвіти”, відкриту 1901 р. за сприяння Каменяра.Увагу Г. Гром привернули неординарні події в житті Івана Франка – третій арешт,а також питання про неприсудження йому Нобелівської премії. Її цікавлять взаємини Каменяра з Яном Каспровичем, вона відтворює біографічні відомості про його родичів, зокрема, батька, дітей, небожів та нащадків. Наприкінці подано коротку хронологію подій в Нагуєвичах, які прямо чи опосередковано пов’язані з Іваном Франком.Розділ "З окрушин минувшини" є найцікавішим з краєзнавчої точки зору. Починається він споминами Михайла Грома, в яких висвітлюються події 1910-1920-х рр.Далі мова йде про відлуння стихійного лиха – холери 1831 р. Як і в попередніх публікаціях, авторка часто звертається до власного життєвого досвіду, а також широко оперує матеріалами так званої "усної історії", тобто спогадами односельців. Тут широко використані відомості із різноманітних українських видань.Наступні розділи розглядають культурно-просвітницьке життя Нагуєвич.
 
Тут подано опис вечорниць, культурно-мистецького життя, особливості місцевої вишивки. Приділена значна увага відомим людям першої половини ХХ століття – доктор Зенон Винницький, брати Йосип, Іван, Юліан Фридри – діячі ОУН і УПА. Закінчується розділ фольклорними записами з кількома фрагментами колискових пісень, весільних ладканок, гаївок, коломийок, у тому числі весільних та іронічних. Всі ці фольклорні твори записані авторкою від мешканки села Розалії Твердовської (1914 р.народження).Третій розділ, "Наше сьогодення", вміщує історико-краєзнавчий матеріал трьох останніх років ХХ століття. Він знайомить з роботою нагуєвицької середньої школи,долею її випускників, діяльністю Народного дому "Просвіта", заходами місцевого самоврядування та ін. Зібраний ілюстративний матеріал значно доповнює книгу (пам‘ятники та меморіальні дошки поета в Україні та за кордоном, світлини родичів Каменяра та друзів, відомих постатей, культурно-мистецьких заходів села Нагуєвичі). Закінчується книга віршами Г. Гром.
Остання книга Ганни Гром є її лебединою піснею для рідного краю, який заповнює певні лакуни в історії села.
 
Джерело: Гром Г. "Нагуєвичі – батьківщина Івана Франка. Нарис про рідне село Івана Франка – Нагуєвичі від давнини до сучасності."
Hosting Ukraine