Василь народився 25 липня1988 року у селі Майдан Дрогобицького району Львівської області, у сім’ї Герича Петра Олексійовича та Герич Наталії Михайлівни. Василько, а саме так завжди кликали його рідні, був найстаршою дитиною у сім’ї, в нього залишився брат та троє сестер.

В 1995 році Василь пішов до 1-го класу місцевої початкової школи. У 1998 році перейшов вчитися до Рибницької ЗЗСО першого та другого ступенів, яка знаходилась в сусідньому селі Рибник, де навчався з п’ятого по дев’ятий класи. В школі Він завжди був веселим, активним учнем, брав безпосередню участь у культурно-освітньому житті, як школи так і свого села. У 2005 році закінчивши 11-ий клас Бориславської санаторної школи, пішов навчатись до “Вищого професійного училища №19” у м. Дрогобич, де здобув освіту бармена-офіціанта.

Рік працював у м.Східниця за професією. Люди з якими він працював любили та поважали Василя.

В 2007 році Герой був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України. Після закінчення служби в армії в 2008 році, він повернувся додому старшим солдатом та командиром відділення ППЗ.

В 2009 році Василь одружився та створив чудову сім’ю. З дружиною Іванною вони встигли прожити лише шістнадцять щасливих років разом, у них росте чудова донечка Каролінка, якій 13 років. Він гідно жив, був щасливим, працював, старався бути найкращим для своєї сім’ї, і він таким був, та коли почалось повномасштабне вторгненння він став на захист нашої країни.

Починаючи 10 березня 2022 року Василь служиа водієм електриком в 1-му інженерному батальйоні 703-ї окремої бригади підтримки військового з’єднаня інженерних військ ЗСУ. Він служив гідно, чесно, відважно.

7 червня 2025 року на своєму 36-му році життя під час виконання бойового завдання в районі н.п.Разіне поблизу м.Покровськ Донецької області отримавши дуже важкі пораненння. Медики боролись за його життя, але, на жаль, не змогли врятувати. У той же день його серце зупинилося.

У Василя залишилась дружина, дочка, батьки, сестри і брат. Він був люблячою дитиною для батьків, чудовим і добрим братиком та найкращим батьком для своєї донечки і найкращим чоловіком для своєї дружини.

Похорон Героя провели 21 червня 2025 року у місті Трускавці.

Вічна пам'ять Герою! Слава Україні!