Гнат Тершак, син Петра, народився в 1922 р. у с.Волоща Дрогобицького району в родині свідомих українців- ревнителів Української Греко-Католицької церкви. Батько служив в Українській Галицькій Армії і виховував синів у дусі українського патріотизму. Гнат пішов стежкою свого батька. Вступив у "Просвіту", співав у хорі.

З приходом німців у 1941 році був одним із ініціаторів створення в селі організації "Січ", куди записався разом із батьком та двома братами - Іваном і Федором. Пізніше "Січ" була перейменована на "Курінь молоді", а згодом заборонена німецькою владою. Гестапо заарештувало Гната та змусило записатися до Першої української дивізії "Галичина". Пройшов там добрий військовий вишкіл підстаршин. Коли німці кинули дивізію під Броди, він дезертирував та зі зброєю в руках добрався до рідного села. Тут уже було створено боївку самооборони ОУН під командою Адама Стебельського. Бере участь в боях під керівництвом досвідченого односельця і друга - Андрія Тершака.

У запеклому бою 9 лютого 1945 р. на болотах сіл Волоща-Майничі Гната Тершака важко поранили. Озвірілі червонопогонники відвели його за село Літиню, де замордували.

 

 

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Бенедьо Грущак.