Христина Іванівна Соловій народилася 17 січня 1993 р. в місті Дрогобич (Львівська область) в родині хорових диригентів. Батьки співачки познайомилися у Львівській національній музичній академії ім. Миколи Лисенка.

Олександра Стефанівна Соловій, мати співачки, викладає хор у старших класах Дрогобицької музичної школи. Батько, Іван Володимирович Соловій, був державним службовцем у відділі культури Дрогобицької міської ради. Бабуся, Ольга Євгенівна Скробало, упродовж тривалого часу працювала керівником ансамблю бандуристів. Але з народженням онука (Євгенія Соловій), а потім й онуки, пішла на пенсію, щоб присвятити себе вихованню дітей. Вона неодноразово заспівувала онукам старовинних галицьких пісень, розповідала українські казки та легенди. Часто й сама складала пісні та вірші, трохи грала на фортепіано.

У віці 11 років Христина дізналася, що має на чверть лемківське походження. Цьому посприяло прослуховування пісні «Под облáчком» версії Анички Чеберенчик, що вплинуло на подальше світосприйняття та музичний смак виконавиці.

У 2001 Христина Соловій закінчила музичну школу по класу фортепіано. Після переїзду з родиною до Львова ще три роки проспівала в хорі «Лемковина». Віковий діапазон учасників становив 50-80 років, тоді як Христині було всього 17. Участь у колективі дуже вплинула на затвердження її як особистості. Співачка разом з хором почала їздити на український фестиваль "Лемківська ватра".

Батьки ніколи не наполягали, аби діти займалися лише музикою. Тому брат закінчив Львівську політехніку, а Христина — філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Дебют 2013 року у виконанні Христини Соловій пролунала лемківська пісня «Горе долом ходжу» на телевізійному пісенному конкурсі "Голос країни - 2013" в Україні. Після виступу співачка потрапила в команду до українського продюсера Святослава Вакарчука. 20-річна дівчина підкреслила, що ніколи не співатиме російську поп-музику та відмовиться від участі в проекті, якщо тільки Тіна Кароль чи Олександр Пономарьов повернуться до неї.

Христина співала переважно лемківські композиції та дійшла до півфіналу пісенного конкурсу.

Завдяки конкурсу Соловій почала працювати зі Святославом Вакарчуком, випустивши одразу ж декілька кліпів на власні слова та музику.

Альбоми:

2015 р. Жива вода

22 вересня 2015 на фестивалі ГогольФест відбувся реліз дебютного альбому Христини Соловій "Жива вода". Він складається з 12 пісень, дві з яких — «Тримай» і «Синя пісня» — написала сама співачка. Решта ж 10 — це українські народні композиції в авторській адаптації Святослава Вакарчука.

Альбом увійшов до рейтингу ТОП-10 найкращих альбомів 2015 року і ТОП-12 найкращих українських альбомів 2015.

Запис альбому проходив у Києві, на студії «ЗвукоЦех». Милош Єлич та Святослав Вакарчук стали саунд-продюсерами альбому.

Перший авторський кліп Христини на пісню «Тримай» викликав неабиякий ажіотаж на просторі Інтернету. За декілька днів під відео-роботою стояв показник в 1 млн переглядів на Ютуб. Другий кліп на лемківську пісню «Під облачком» в березні 2016 року досяг 1 мільйона переглядів за 5 місяців після прем'єри.

Кожен музичний відеокліп Соловій набирає по кілька мільйонів переглядів, в той час як кліп на пісню «Тримай» перевищив позначку в 22 мільйони. Цікаво, що твір з'явився майже одразу ж після першого ефіру «Голосу країни».

2018 Любий друг

26 жовтня 2018 Христина випустила новий альбом під назвою "Любий друг". Він майже повністю складається з авторських пісень, натхненних особистими сповідями та спогадами співачки. Виняток — народна композиція «Оченька мої чорні». Вперше вихід авторського збірника було анонсовано ще восени 2016.

В альбом увійшло 11 пісень, три з яких було випущено окремими синглами — «Хто, як не ти», «Fortepiano» і «Шкідлива звичка».

Альбом увійшов до рейтингу ТОП-18 найкращих українських альбомів 2018 року.

Христина сама стала автором слів та музики до альбому. Музика в піснях «Шкідлива звичка» і «Про Весну» була написана в співавторстві з братом, Євгеном Соловій. Не обійшлося в альбомі й без авторської адаптації Соловій до творів інших авторів. Пісня «Океан» — це переклад і адаптація вірша «memento море» Марії Кевліной, «Стежечка» — вірші Івана Франка, «Отсе тая стежечка», «Оченька мої чорні» — народні буковинські пісні. У створенні «Любого друга» також брав участь й Милош Єлич.

2019 року в продаж надійшов обмежений тираж CD-дисків альбому. Дизайном компакт-диска займалися Андрій Балан, Павло Литвиненко (один з саунд-продюсерів альбому) і Антон Песоцький.

Сингл Fortepiano, який найбільше розкриває звучання альбому, зібрав вже понад 7 млн переглядів на YouTube.

У 2018 р. композиція «Стежечка» (на слова Івана Франка у авторській адаптації виконавиці) з другого альбому «Любий друг» стала офіційним саундтреком українського історичного екшену "Крути 1918".

Однойменний кліп, який побачив світ 22 січня 2018 р., складається з кадрів з фільму та окремо відзнятих планів з самою Христиною. Режисером відеоролику, як і фільму, виступив Олексій Шапарев.

У кінострічці, окрім «Стежечки», пролунала ще одна композиція у виконанні Христини з репертуару групи Океан Ельзи  — "Холодно".

Українські музичні критики вважають Христину Соловій українською фолк, фолк-рок, поп, інді-поп, дрим-поп, поп-рок співачкою й автором пісень, а також поп-фолком нового покоління.

З самого початку своєї кар'єри Христина не приховувала, які групи та виконавці вплинули на її творчий розвиток. Зокрема такі, як Серж, Шарлота Генсбур, Земфіра, Квітка Цісик, група Океан Ельзи, Ніна Матвієнко, Руслана, хор Верьовки, ВВ, Бумбокс. Періодично співачка повертається до улюбленого режисераЛарса фон Трієра.

У 2009 році Христина Соловій вступила до філологічного факультету на спеціальність "Літературна критика", бо хотіла міцно пов'язати своє життя з літературою. Навчання в ЛНУ, як і сам переїзд до Львова, дуже вплинули як на розвиток особистості Христини, так і на її рівень самосвідомості. Улюблені лектори — Ірина Старовойт (історія світової літератури) і Ростислав Чопик (історія української літератури).

З першого ж курсу Соловій потрапила до кола львівського богемного середовища. Серед близького оточення співачки були талановиті поети, письменники, перекладачі, актори та художники. Перебуваючи в такому колективі, Христина неодноразово відвідувала могилу улюбленого поета на Янівському цвинтарі — Богдана-Ігора Антонича (колишнього студента ЛНУ). Саме там з вуст співачки вперше пролунали лемківські пісні у вузькому колі однодумців.

У 2018 році співачка підтримала гуманістичну ініціативу UAnimals та з'явилася на червоній доріжці національної кінопремії Золота дзига в футболці «Цирк без тварин». Після цього на офіційній сторінці у Фейсбук виконавиця звернулася з закликом до заборони подібної діяльності.

Виконавицю завжди надихала та захоплювала зоозахисна діяльність Бріжіт Бардо.

У тому ж році Христина приєдналася до акції в підтримку українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого в Росії.

Премії:

Рік	Премія	Номінація	Результат	Примітки
2015	Стартап року	Культура і музика	Перемога
2016	YUNA	Найкращий відеокліп	Перемога	кліп «Тримай»
2017	# Селекция	Вибір публіки	Перемога
2019	YUNA	Краща виконавиця	Призер

У 2015 радіо «Аристократи» нагородили Христину Соловій як кращий "Стартап року" в номінації «Культура і музика».

У 2016 на музичній премії Христина отримала нагороду в номінації «Найкращий відеокліп» за музичний кліп до пісні «Тримай». Також співачка виступала й в рамках церемонії нагородження.

У 2017 отримала нагороду «Вибір публіки» на музичній премії «# Селекція» від радіостанції «Джем ФМ». Голосування проходило на сайті Radioclub.

У 2018 за версією журналу "Фокус" увійшла до рейтингу «100 найвпливовіших жінок» та «100 найвпливовіших українців».

У 2019 на музичній премії Юна-2019 Соловій була номінована як «Краща виконавиця» поряд з такими співачками, як Джамала, Настя Каменських  і Оля Полякова.

2015 — Жива вода

2018 — Любий друг

Сингли:

2015 — Тримай

2015 — Синя пісня

2016 — Хто, як не ти

2017 — Fortepiano

2018 — Шкідлива звичка

2018 — Стежечка

2019 — Холодно (кавер-версія)

2020 — Коала

Джерело: Христина Соловій. Проект "Музична Україна".