Як тільки розпочалась повномасштабна війна, Ігор виявив бажання стати на захист України. Під час прощання з юним полеглим Героєм він сказав – не можна допустити аби на війні гинули такі молоді хлопці. Тому твердо вирішив долучитись до лав Збройних Сил України.

 

Ігорю кілька разів відмовляли у військкоматі, але з квітня 2022 року він таки став на захист рідної землі – у складі 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса.

 

З того часу дрогобичанин весь час перебував на передових позиціях фронту. Двічі отримував поранення, мав багато осколкових ран, але вперто повертався до бою.

 

Ігор Петеш загинув 20 березня 2024 року під час артилерійського обстрілу неподалік Костянтинівки.

 

Кілька місяців тіла захисників не могли дістати з землі, через те, що на цій лінії фронту тривало запекле протистояння з ворогом. Лише в вересні 2024 року, після проведених ДНК експертиз, тіло Героя можуть повернути до рідного міста для поховання.

 

З рідних у полеглого воїна залишились дружина, донька та брат.

 

27 вересня 2024 року, Дрогобицька громада зустріла полеглого Воїна, на перехресті Героїв, де провели коротку молитву за участі рідних, близьких, побратимів, мешканців громади та священнослужителів. Також поминальну молитву провели біля рідного дому загиблого, на вулиці Люльки, після чого траурна процесія попрямувала на площу Ринок для загальноміського прощання.

 

Близькі, друзі, бойові побратими, керівництво громади, учні місцевих шкіл та всі небайдужі спільною молитвою, навколішки, вшанували подвиг дрогобичанина, який захищав рідну країну ціною власного життя. Чин похорону провели в Катедральному Соборі Пресвятої Трійці. Поховали полеглого воїна на Алеї Слави.

 

Присвоєно державну нагороду – медаль «За військову службу Україні» (посмертно). В травні 2026 року, відзнаку вручили дочці воїна Христині Урбанович.

 

Вічна пам’ять Герою!