У Ігора залишилися дружина, син та батько.

 

Полеглому воїну було 36 років, Ігора знали дуже багато трускавчан, адже тут він народився, ходив до школи, працюв, у Трускавці його мала батьківщина – частина Великої Української Держави. Прощаючись з новопреставленим Героєм, люди не лише згадували його та оплакували, а й дякували за те, що завдяки їхньому подвигу наші діти ходять до школи, а над нами відносно мирне небо.

 

Вони не побачили нашої Перемоги, але обов’язково побачать її з висоти райських Небес, адже є мучениками за рідний край, невинно убієнними безбожним ворогом. 

 

За вірність військовій присязі та самовідданості присвоїно орден “За мужність” III ступеня посмертно. 20 травня 2024 року, відзнаку рідним полеглого військовослужбовця вручив начальник Дрогобицької РВА Степан Кулиняк спільно з начальником Дрогобицького РТЦК та СП Миколою Лисаком.

 

Вічна шана, честь і слава Герою! Слава Україні!