Найстарший син дрогобицького майстра-коваля Йосифа Коссака- Іван Коссак народився 11 вересня 1876 року. Успішно закінчивши народну школу в Дрогобичі, здібний до науки Іван записується до вчительської семінарії та продовжує навчання у Львівському університеті, який звкінчує в 1900 році. В університеті знайомиться ближче з Михайлом Грушевським, який тут викладав. Івана після закінчення університету залишають  на кафедрі  педагогіки при університеті. Молодий учений багато подорожує  за кордоном. Однак змушений працювати учителем вчительської семінарії та й то поодаль від Галичини- у Західній Польщі. Його молоді літа пройшли у невеличкому польському містечку. Там він одружився. Від першого шлюбу народилося двоє дітей. За декілька років перед Першою світовою війною його переводять до Чорткова, що на Тернопільщині, на посаду професора вчительської семінарії. Уся його увага була зосереджена на національному відродженні українців-галичан.Людина тактовна і розумна, він за короткий час здобув популярність у широких колах українського населення міста та повіту. Активно працював у "Просвіті" , "Сільському господарстві" та "Соколі". Мабуть, не було села на Чортківщині, в якому, він би не побував з промовою. Не було, мабуть, свідомого українця, який би не знав Івана Коссака . Організація окружних Сокільських здвигів , їх проведення - все це навтомна робота Івана Коссака. Не забував Іван Коссак також і про молодь, яка вчилася в учительській семінарії, керував інтернатом для молоді (гуртожитком для учнів і студентів навчального закладу, в якому учні навчалися і жили). Це був єдиний інтернат в Галичині , де без жодних утисків проживали та вчилися пів-на-пів поляки та українці. Іван Коссак був непоганим оратором та агітатором, умів запалити живим словом громаду. Входив до Національно-Демократичної партії. Проте найбільш проявився його талант в організації Легіону Українських Січових Стрільців. Саме він займається формуванням загонів УСС в Чортківському повіті. 3 вересня Легіон  у кількості 2500 стрільців прийняв присягу, а 4 вересня в повному складі від'їжджає на Закарпаття. Через два дні комендант Легіону М.Галущинський передає сотню Рожанковського під команду Івана Коссака. Наказом військового командування 10 вересня 1914 року йому присвоюють знання сотника. Сотня під командою Івана Коссака входить до складу 129 бригади 55 дивізії австрійського корпусу генерала Петра Гофмана. 5 жовтня 1914 року командуванням здійснено реорганізацію Українського Легіону, який обмежено двома куренями під командою Г. Коссака та С. Шухевича. Після реорганізації І-ий курінь 7 жовтня передано до складу 129-ї бригади. 8 жовтня курінь Гриця Коссака, в який входила й сотня Івана Коссака прославився у Карпатських Бескидах під час оборони гірського перевалу між Верецьким і Климцем. 14 жовтня сотня Івана Коссака першою переправляється біля села Тишивці через річку Стрий, забезпечує наступ 129-ій бригаді. Маршем через Урич, Підгородці  сотня прибуває до Східниці, де її щиро вітало місцеве населення. 18 жовтня маршем  через Борислав, Тустановичі сотня вступає  до Трускавця, а її  передова розвідка до Стебника. 18 жовтня полями  через Стебник і Сілець сотня вступає до Гаїв Нижніх. На Гірці, околиці Дрогобича, сот ня вступає в бій із сотнею російських донських козаків і в запеклому бою перемагає. Сотня у неділю 19 жовтня, об 11-й годині ранку вступає  у рідний Дрогобич , де її радісно й тепло  вітали городяни. У Дрогобичі Іван Коссак звільняє з полону австрійських солдат та 3-х усусів, збирає важливі відомості про сили ворога. Проти сотні Коссака були великі сили  російської піхоти і козаків. Почалися криваві бої.Виснажений і поріділий курінь УСС змушений під тиском значно більших сил ворогавідійти в Карпати.За бої під Дрогобичем, особисту хоробрість і вміле командування сотник Іван Коссак відзначений австрійським командуванням Хрестом Заслуг 3-го ступеня. У битві під селом Уличне знову відзначилася сотня І.Коссака.

1 листопада 1914 року до штабу 129-ї бригади було відкомандировано сотника Івана Коссака. Разом із бригадою він вирушає в похід через Веречки до Лавочного, де перебуває до 8-го лютого 1915 року. Там невеликий період працює секретарем Боєвої Управи у Відні. Від травня 1915 р. Коссака знову призначено до Легіону УСС, його скеровують у Вишкіл.

Після повалення Центральної ради для гетьмана П.Скоропадського формувалася дивізія "сірожупанників". Політичним референтом цієї дивізії призначений Іван Коссак, пізніше- зв`язковий старшина тієї ж дивізії. Згодом він переїжджає до Галичини. В УГА займає посаду окружного коменданта Жовкви. У Різдвяну ніч 1919 року польські частини перейшли у наступ. Єдиною військовою залогою міста був запасний курінь новобранців  під командуванням сотника О.Яблонського. Разом із групою сотника І.Коссака, вони організовано відступили перед великими силами ворога в сторону Забілок.До червня тривала облога Жовкви. Іван дістав важке поранення в живіт і був відправлений на лікування. За відвагу та героїзм  Іван Коссак відзначений у Наказі Начальної Команди Української  Галицької Армії, йому присвоїли звання отамана.

Іван Коссак скеровується послом до Італії, щоб там збирати полонених і повертати їх до Західної України. Почуте під час спілкування з українськими полоненими у концтаборах підірвало його здоров`я. Він захворів на нервовий розлад. Він довго лікувався у Відні. Після одужання Іван Коссак бере активну участь  у житті західно-української еміграції.

У 1921-1922 роках І.Коссак разом з М.Грушевським та іншими співвітчизниками став одним з ініціаторів створення комітету "Голодним України", де активно працює для допомоги на Україні. Приїхавши на Україну, у 1925 р., Іван Коссак працює в установах сільськогосподарської кооперації, а у травня 1926 р. пробує писати як журналіст і письменник. Працював над нарисами-спогадами з життя УСС та УГА.

17 січня 1927 року, після важкої хвороби І.Коссак помер. Похований на Байковому кладовищі  у Києві.

 

 

Джерело: 150 славних українців Дрогобиччини. Роман Тарнавський.