Народився Іван Лев 1913 р. у с.Волоща. Батьки були ревними греко-католиками та свідомими патріотами поневоленої України. Ще в шкільні роки захопився спортом, особливо волейболом. Після  початкових студій навчався в "Рідній школі" с.Лука. Дуже багато читає, глибоко вивчає історію України. Незабаром цю школу в Луці закривають, а продовжити навчання не мав змоги через фінансові труднощі. Допомагав батькові ткати полотно, підробляв, копаючи канави на болотах села Волоща. У 1937 році його забирають до польської армії. Демобілізувавшись, повністю поринув у  просвітницьку діяльність. Із хлопцями робить спробу перейти кордон і допомогти Закарпатській Україні вибороти незалежність. Польські прикордонники перешкодили їм у цьому: ретельно пильнували та обстрілювали переходи. З початком Другої світової війни Івана забирають у радянську армію, з якої він ткає і повертається в рідне село.За німців спочатку легально, а потім нелегально працює в "Січі". Коли у с.Волощі була створена УНС, то її учасником, а згодом провідником був Іван Лев. Для кращої конспірації взяв псевдонвми "Нестор", "Марко".

У 1944 році з приходом більшовиківіде в підпілля.Незабаром він очолив провід боївки СБ не тільки волощанських партизан-упівців, але й сусідніх сіл- став районним командиром УПА. Пройшов довгий бойовий шлях.

Загинув Іван Лев у 1952 році в бою з енкаведистами: відстрілювався до останньої кулі, яку залишив для себе...

Існують інші версії про його смерть. За однією з них, його зрешетили градом куль енкавеесівці, коли він вискочив із криївки, яка була в саду Ганни Модлєрки (прізвисько). Де похований герой, невідомо.

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Бенедьо Грущак.