Народився Іван Іванович 10 травня 1969 року в селі Грушів. Закінчив місцеву школу, навчався у Воловецькому професійному ліцеї. У 1987 році був призваний на строкову службу. Повернувшись, створив сім’ю. Разом із дружиною виховали трьох дітей, мають шістьох онуків. Родина проживала у Дрогобичі на вулиці Самбірській.

Тривалий час працював на Дрогобицькому машинобудівному заводі, останні роки займався підприємництвом.

У лавах ЗСУ служив від березня 2022 року, воював на Лиманському напрямку. Був старшим водієм автомобільного відділення в/ч А3719.

За проявлену мужність та героїзм був нагороджений "Золотим Хрестом", який особисто вручив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Іван загинув 21 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Ямпіль Краматорського району на Донеччині.

Із рідних в Героя залишились дружина, троє дітей, шість онуків та рідна сестра.

Для рідних і знайомих залишився добрим і щирим чоловіком, люблячим батьком та дідусем, майстром на всі руки, готовим допомогти іншим.

28 серпня 2025 року, у Меденичах громада зустріла полеглого воїна Збройних сил України. Біля Пам’ятника «Борцям за волю України» відбулася спільна молитва-панахида, після якої кортеж із тілом Героя вирушив до Дрогобича. На перехресті Героїв зібрались рідні, близькі, побратими, священнослужителі та керівництво Дрогобицької громади. Після спільної молитва кортеж попрямував до Храму Воскресіння Христового, що на вулиці Самбірській, де ввечері провели парастас.

Похорон Героя провели 29 серпня 2025 року. Розпочали в церкві Воскресіння Христового та продовжили в храмі Симеона у селі Грушів. Поховали Героя – в Грушеві на місцевому кладовищі.

Вічна пам’ять Захиснику України!