Ізидор Стебельський (псевдо- "Кудияр") народився в 1916 році у селі Волоща. Батько - інвалід Першої світової війни втратив ногу на фронті й діставав від австрійського уряду добру пенсію. Це дало змогу вивчити Сидорка (так називали Ізидора).

Навчався спочатку в рідному селі, а даліу Рідній школі (гімназії), яка у цей час відкрилася в селі Лука, біля Самбора. Школа-гімназія дала грунтовні знання та добре виховання, однак згодом польські власті її закрили. Сидорко був активним учасником церковного хору, членом товариства "Просвіта", захоплювався спортом, навіть очолював руханкове товариство "Луг". Учасник  усіх культурних заходів, активний будівничий нового приміщення читальні "Просвіти".

За таку діяльність арештований польською ждандармерією. Коли проголосили Закарпатську Україну, Сидорко один із перших хлопців-патріотів зробив спробу перейти польський кордон і допомогти січовикам, що боролися за вільну Закарпатську Україну. Тоді армія Ридза Сміглого була підтягнута до кордону та пильно стежила, щоб не допустити переходу з Галичини добровольців-патріотів. Групу, в якій йшов Сидорко, виявив польський прикордонний пост. Завдяки українцю-лісничому, вдалося уникнути арешту та навіть можливого розстрілу- він їх переховав.

Після розпаду Польщі та її часткової окупації совітами Сидорко з групою однодумців переходять кордон у районі Перемишля. Опиняється в Польщі, окупованій німцями. Туди в цей час перебиралося сотні тисяч людей, які втікали від червоного окупанта. Координатором вимушених емігрантів був Український допомоговий комітет із центром у м.Кракові. Він допомагава харчуванням, пошуком роботи, навчанням на курсах, вишколом.Роботою та вишколом часто керувала ОУН.Сидорко вивчив німецьку мову- польську знав до цього. Працював там, де його посилала ОУН. Після початку німецько-російської війни один із перших вирушив на схід. За завданням ОУН місцем його призначення було м.Скалат над Збручем. Після відступу Червоної армії він став тут організатором місцевої влади. Виконавши завдання, повернувся в рідне село, забрав дружину з дітьми в нове, призначене ОУН, місце. Незабаром повернувся. З наближенням більшовицького фронту повністю посвячує себе визвольній боротьбі: переходить у підпілля й виконує важливі завдання начальника штабу УПА Д.Грицая- "Перебийноса". Боровся і на Волині, і в Карпатах, і вдома.

Ізидор Стебельський загинув у бою при обороні УГВР. Дружина Параска пережила страшні переслідування, різні наруги, допити КДБ.

 

 

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Упор.Бенедьо Грущак.

У липні 1944 року був учасником та членомУГВР- біля с.Сприні. Ізидор Стебельський