Народився 9 травня 1890 року в місті Шишаках на Полтавщині. Закінчив Московський cільськогосподарський інститут. Від партії есерів входив до складу Центральної Ради. У 1928 і в 1930 рр. був НКВД, засуджений за справою СВУ на п'ять років. У 1938-1940 р.р. відбув трете ув'язнення. "На волі" жив у Києві. Підтримуючи зв'язок із ОУН. К. Осьмак 25 вересня 1943 р. залишив Київ, на який уже наступали червоні окупанти, і виїхав до Львова. Тут він зустрівся з керівними діячами ОУН, директором Львівської централі товариства "Сільський господар" (далі -СГ) Іваном Шпаківським, сестрою Лесі Українки Ольгою Косач, небожем поетеси Юріем Косачем, у Моршині на відпочинку - з письме нником Іваном Багряним, іншими відомими і впливовими діячами. За проханням діячів ОУН у Львові Мирослава Прокопа-"Володимира", а в Стрию-голову окружного товариства СГ Миколу Притуляка він погодився обійняти посаду директора Стрийського СГ.

Товариство діяло легально, і велика кількість членів ОУН. Формально працювала в ньому, а фактично займалася організацією УПА та питаннями визвольної боротьби. СГ складався з восьми філій, 313 гуртків і об єднував 65 тисяч селянських господарств. На чолі філій і rуртків стояли націоналісти. Під прикриттям вик заходів господарського призначення ОУН розгорнула широку підпільну діяльність. Узимку 1944 р. були в розпалі заняття на курсах XВМ, які відвідували майже 1200 юнаків і дівчат. Директор Стрийського СГ К. Осьмак узяв справу під особистий контроль. Вакантні місця інструкторів він заповнював досвідченими членами СУН. Щомісячні окружні наради нструкторів неофіційно використовував для інструктажів свого активу, патріотичної молоді. У березні 1944 р. в Стрию зібрався з їзд СГ, на який прибули 550 осіб. К. Осьмак виступив з доповіддю про потребу сериозної роботи товариства над підвищенням ефективності сільського господарства на основі використання наданих чужою владою засобі боротьби зі шкідниками культур. Крім того, директор СГ наголосив на небезпеці повернення комуно-російських загарбників, У зв'язку цим усім організаціям СГ доручено всіляко протистояти насильній колективізації села, переселенню жителів західних земель України р інші регіони СССР, під яким би приводом це не здійснювалося.

Навесні 1944 року у Стрию відбувся жіночий 3'ізд щодо підготовки до сівби. Повсюди К. Осьмак виголошував доповіді, промови, мав бесіди у вужчому колі. Для годиться говорив про належну підготовку до весняної польової кампанії. Водночас ніде не обійшов увагою іншого питання-повернення до Галичини німецько-радянського фронту і повторної комуно-російської окупації краю, боротьби з нею. Усвідомлюючи зростаючу загрозу зі сходу, запрацювали й жіночі секції СГ у кожному селі. Інструктори товариства- практично всі активні функціонери ОУН навчали жінок не тільки агротехнічних основ, але й догляду за дітьми, пораненими і т. ін. Так готувалися кадри медичних сестер для УПА. Час показав, наскільки продуманою і далекоглядною була робота підпілля ОУН під вивіскою СГ. К. Осьмак не раз виїжджав на Івано-Франківщину, де в горах зустрічався з командирами, виступав перед воїнами УПА. Такуж мету переслідували відвідини селища Журавно, сіл Яйківець на Жидачівщині, Гребенева на Сколівщині, сотні УПА командира "Гонти". На горі Мaryрі майбутній Президент Укрaїнської Головної Визвольної Ради (УГВР) побував у таборі підстаршинського вишколу УПА, мав розмови з командиром УПА-Захід Василем Сидором Чмілем", а також виступив перед курсантами.

Ці поїздки підготовлюваного Першого Великого Збору УГВР -чільних діячь політичних організацій самостійницького спрямування воюю України в с. Сприні на Самбірщині 11-15 липня 1944 р. На ньому Кирила Осьмака обрали Президентом УГВР-політичним керівником - "Шелестом", начальником вишколу i зустрічі безпосередній стосунок до Мали усіх визвольних сил. 23 серпня 1944 р. К. Осьмак при переході фронту в бою біля с. Орова на Сколівщині отримав поранення і прибув на лікування в с. Доро на Дрогобиччині. 12 вересня 1944 р. він потрапив у ворожу облаву, о заарештований і три роки провів під слідством у Дрогобицькій тюр НКВД. Вороги довго не могли вивідати його справжнього прізви Пізніше його вивезли з Дрогобича. Від 1948 до 1960р. Президент о Кирило Осьмак провів за гратами страшної російської тюрми, широ відомої під назвою Володимирський централ. 16 травня 1960 року він відійшов до Бога. Про обставини можемо здогадуватися.

Джерело: Роман Пастух. Упорядник Богдан Пристай "300 великих Дрогобичан"