Корнило Устиянович народився 22 вересня 1839 р. у селі Вовків на Львівщині в родині о.Миколи Устияновича. Мистецьку освіту здобув у Віденській академії мистецтв (1858-1863 рр.).

Працював у Відні, в Галичині й на Буковині. Найяскравіше його талант виявився у церковному монументальному малярстві: іконидля 50 церков, 15 іконостасів, 11 стінописів, 7 декоративних картин тощо, з яких найкращі"Христос перед Пилатом" (1880 р.) у Відні; "Мойсей" (*1887 р.) у Преображенській церкві Львова; "Хрещення Руси"", "Володимир Великий", "Свята Ольга" у церкві с.Вістова  (Калущина); "Мазепа на переправі через Дніпро" (1883 р.,полотно, олія), Національний музей імені Митрополита А.Шептицького у Львові. К.Устиянович створив близько 40 портретів, низку картин на історичні теми (Василько Теребовельський", "Шевченко на засланні", "Літописець Нестор", "Плач Ярославни", "Козацька битва", "Семен Палій...", "Скасування панщини" та ін. Збереглося декілька пейзажів К.Устияновича ("Дзвіниця", "Морський пейзаж", "Чорне море", "Кавказький пейзаж", "Скит Манявський", "Пейзаж з хрестом", "Захід сонця", "Ранок"), у яких найсильніше відчутні традиції класицизму й академізму з нахилом до романтизму.

К.Устиянович-письменник уперше виступив у 1861 р. з поезіями, писаними язичієм; з 1872 р. під упливом української літератури друкував народною мовою статті "про галицьке мистецтво", які з`явилися у "Галичанині", "Слові", "Зорі", "Правді", "Ділі", "Основі".

У 1870-х роках з`явилися його історичні поеми "Іскоростень", "Вадим", "Святослав Хоробрий" і драми "Ярополк", "Олег Святославич, князь Овруцький" (обидві драми були поставлені в театрі "Руської Бесіди" у Львові 1878 і 1883 рр, де К.Устиянович працював сценографом). Свої твори видавав під назвою "Письма Корнила Устияновича" (3 т., 1875-1877 рр.) й окремою брошурою "М.Раевський и российский панславизмь. Споминкизь пережитого и передуманого" (1884 р.).

У 1882- 1883 рр. редагував та ілюстрував сатирично-гумористичний журнал "Зеркало" і "Нове Зеркало"- його сатиричні ілюстрації політичного змісту високо оцінював Іван Франко. Найяскравіше патріотичні погляди Корнила Устияновича відображені у його вірші "Заклятий Іван".

В останні роки працював у селі Довге на Дрогобиччині, де розписував іконостас.

Помер 22 липня 1903 р. в селі Довге.

Мистецька спадщина зберігається переважно у Львівській галереї мистецтв.

 

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Упор.Богдан Пристай.