Народився 1 лютого 1959 року в селі Летня, в сім'ї столяра. Родина батька переїхала з села Літиня, мати Анна з родини Радловських, працювала в колгоспі. У cім'ї виховувалося четверо дітей: Микола, Євгенія, Степанія та Степан. У віці 39 років через хворобу померла мати, коли Степанові було 2 роки. Оскільки дідусь і бабуся по батьковій лінії ще до Першої світової війни виїхали в США, а дідусь і бабуся по материній лінії вже померли, то батько змушений віддати Степанка та сестру Степанію в школу-інтернат для сиріт.

Після завершення навчання в Бориславській школі-інтернаті в 1975 році вступив у Львівський електротехнікум зв'язку. У шкільні та студентські роки успішно займався різними видами спорту, зокрема виконав норму 1-го дорослого розряду з волейболу, виступав за збірну Львівщини на першості України, здобувши бронзову медаль. Служив в армії в ракетних військах стратегічного призначення, після служби працював на pізних посадах у Дрогобицькому філіалі Львівського наукового-дослідного інституту матеріалів. У 1983 році одружився з односельчанкою Марією Федисяк, за професією медик, з якою виховали доньку Галину і сина Андрія.

У 1988 році разом із сім'єю переїхав на постійне місце проживання у місто Львів, де активно займався громадською та політичною діяльністю, зокрема був заступником голови осередку Народного Руху України на Львівському заводі низьковольтних ламп, де працював на посадах майстра цеху та заступника начальника цеху. Навчався на правничому факультеті Львівського національного університету імені I. Франка, де здобув кваліфікацію юриста. 3 кінця 80-х років займався політичною діяльністю, брав активну участь у боротьбі за незалежність та державність України, співпрацював з багатьма відомими борцями за волю України, зокремаз героєм України Юрiєм Шухевичем сином легендарного командувача на Шухевича, багаторічним політв'язнем радянських концтаборів Анатоліем Лупиносом та іншими дисидентами. За активну громадську та політичну діяльність Степана Кузіва львівяни в 1994 році обрали депутатом Львівської MIської ради, а депутати-заступником голови комісії з питань законності, прав людини та депутатської етики.

У 1996 році завдяки ініціативі та наполегливості Степана Львівська міська рада перейменувала вулиці Пушкіна і Лермонтова відповідно на вулиці Генерала Тараса Чупринки і Джохара Дудаєва. Це люди, які боролися й загинули за незалежність своїх держав від російського імперiалізму. Разом із колегою з депутатського корпусу першими у м. Львові голодували під час пікетування Львівської міської ради на знак протесту проти заборони захоронення у Софївському соборі в м. Києві Патріарха Володимира, який наполегливо працював для об'єднання Українських церков в єдину Українську церкву, що і стало причиною його загадкової смерті. 

Джерело: Надія Козар "Летня, Благословенна Богом"