Пан Павло родом з Чернігівської області. У 1937 році закінчив навчання в агроекономічному технікумі. У 1941 р. його мобілізували на фронт. Воював, був у полоні, має ордена. Старший брат п. Павла загинув на війні.

 

Після демобілізації навчався у пожежній школі в Івано-Франківську. Згодом родич п. Павла, вертаючись з фронту, зупинився у Трускавці та запропонував Павлу Корнійовичу приєднатись. Так він і переїхав у Трускавець, як і зробили більшість його родичів.

 

З 1949 р. працював у пожежній частині. Спочатку начальником караулу, інструктором з профілактики. Майже за рік служби став начальником пожежної частини. На цій посаді пропрацював 30 років – з 1949 до 1979 рр.

 

Колись біля нижнього бювету в Трускавці була зовсім непримітна пожежна частина. Стояв будинок і невеличкий сарай з машинами. В будинку жили дві сім’ї, а ще там був кабінет начальника. Тоді ще пожежна служба не була належно розвинута. За час роботи п. Павло організував пожежну охорону, провів до частини водопровід, організував будівництво нової частини, яка працює й до тепер.

 

Як згадує дочка п. Майя, своїми руками гасив тодішній «горисполком». Це було в 70-ті роки. Також гасив пожежу в бібліотеці та клубі. Одного разу гасив приватний дім, навіть осліп. На щастя, лікарі повернули зір.

 

Єдине, що добре пам’ятає п. Павло і неодноразово на це наголошував, це те, як Трускавецька «пожарка» «тримала» весь час перші місця в пожежному спорті. До 1979 р. «пожарна» Трускавця по всій Україні виборювала першість. У Трускавецькій частині було багато майстрів спорту. Навіть син п. Павла Сергій був майстром пожежного спорту.

 

Як каже п. Майя, в пожежній частині працювала ціла родина п. Павла: «І мій дядько, два мамині брати, ще й син Павла». І сама пані Майя працювала там диспетчером.

 

Коли п. Павлу виповнилось 60 років він покинув службу й пішов на пенсію. Але руки до праці не склав – працював у котельні в Домі піонерів. Зараз проживає у Трускавці разом з дочкою. Щиро посміхається, гордиться службою та орденами, які залюбки показує. Зокрема орденом Богдана Хмельницького III ступеня, який йому вручили у 2010 р. за мужність і самопожертву, виявлені у боротьбі з фашистськими загарбниками у відстоюванні свободи і незалежності Вітчизни, вагомий внесок у розвиток ветеранського руху та патріотичне виховання.

 

Джерело:https://zmistovno.com.ua/?p=3786