Любомир Рихтицький (Степан Любомирський)

Ім`я Любомира Рихтицького (Степана Любомирського) сьогодні мало що говорить читачеві в Україні. Проте в діаспорі його творчий доробок є належно пошанований. Учасник збройної боротьби в часи національно-визвольних змагань, уродженець славного Дрогобичап (народився 21 квітня 1921 року), навчався тут у школі, польській гімназії. Згодом проходить студії у Львівському університеті. Коли почалася Друга світова війна, усвідомлюючи єдину для себе дорогу боротьби за незалежну Україну, обрав військовий чин та вишкіл у дивізії СС "Галичина". Після війни- табори для переміщення осіб у Німеччині, опанування журналістики в Регенсбурзі, літературна праця у США. Любомир Рихтицький, опинившись у вимушеній еміграції,проявив себе як багатогранний і працьовитий митець. У діаспорі побачили світ 26 томів його творів, а в Україні, на жаль, видано лише окремі твори. За його сценаріями в Канаді знято декілька фільмів "Ніколи не забуду", а твори (під псевдонімами Степан Любомирський, Микола Хортиця) не залежувалися на книжкових полицях і сьогодні є бібліографічною рідкістю.

"Армія Нескоренних"- так називається останній роман Степана Любомирського, виданий Українською видавничою спілкою разоміз канадським видавництвом"Гомін України" у 1993 р., через десять років після раптової смерті автора. Як і інші твори письменника, а саме: "Прометеїв вогонь", трилогія "Слідами Заповіту", "Хай розсудить меч", "Плем`я вовків", "Між славою і смертю", Таємний фронт", "Безстрашні", "Доба страхіть", "Жорстокі світанки", у романі "Армія Нескоренних". йдеться про революційний змаг українських націоналістів за власну державність. Автор відводить головну роль у боротьбі за відвоювання Української самостійної держави новому, молодшому поколінню українських патріотів, які відчули та усвідомили важливість національної ідеї в житті нації і стали в авангарді борців за її перемогу. Автор змальовує візію удару двох ворожих світів- світу рабства і світу свободи, України та Московщини, і дуже цікаво спостерігати, наскільки реальноСтепан Любомирський зміг передбачити розвал імперії та роль українців у цьому процесі.

Помер Любомир Рихтицький 14 липня 1983 р.- обірвалася напружена праця.Невидрукуваними залишилися 6 романів, з них один незавершений.

ШТРИХИ ДО ТВОРЧОГО ПОРТРЕТА

Дуже продуктивний прозаїк і публіцист, художник-графік і видавець, редактор, кіносценарист і кіноактор, педагог і колекціонер, музикант і спортсмен. А назагал - великий і діяльний патріот України. Ці визначення стосуються Любомира Рихтицького, який підписував свої літературні твори псевдонімом Степан Любомирський (від подвійного імені Любомир-Степан). Хто ця різнобічно обдарована особа, жодній з граней таланту якої не судилось розквітнути на повну силу. По батьківській лінії Л. Рихтицький був потомком селян з села Ролева на Дрогобиччині і корінним дрого- бичанином, по материнській Франківщині. Тато майбутнього письменника і художника Осип Рихтицький воював у лавах УТА, мама, з дому Євгенія Божемська, служила в ній медсестрою. 

Першим великим художнім твором американського періоду життя Л. Рихтицького став випущений у Лондоні в 1977 р. роман Прометеїв вогонь, що продовжив оспівування героїчної боротьби УПА за волю України. Письменник відчув друге дихання, повернувся до кіносценарію Ніколи не забуду і розгорнув його в однойменний і чи не найдовершеніший з усіх його художніх творів 600-сторінковий роман. Очевидно, заохотили його до цього цікавий поворот улюбленої повстанської теми, позитивні відгуки на кінофільм. Українець за походженням, пілот канадської армії Петро Сокіл вилетів у складі повітряної ескадри на бомбардування нафтових заводів на території Румунії. Поломка літака збила його з курсу і примусила скористатись парашутом. 3 переломом ноги канадець приземлився в околицях Дрогобича-Борислава, і повстанська зв'язкова Оксана привела його в розташування сотні УПА командира Діброви.

Письменник не переставав інтенсивно працювати над наступними творами. 3-під його пера появились тритомний політичний роман-візія Слідами заповіту (Поховайте і вставайте!, Кайдани порвіте!, I вражою злою кров' ю волю окропіте), роман Армія нескорених, дилогія повістей-нарисів Безстрашні про трагічну долю українських воїнів-дивізійників на фронті і в лавах УПА. Особливе місце серед них належить трилогії Слідами заповіту, присвяченої героям 30 червня 1941 р., тобто організаторам і учасникам проголошення Акта відновлення української державності у Львові. 

Впродовж усього емігрантського періоду життя наш він активно працював у царині публіцистики, що залишається розсипаною по діаспорних часописах Украінський самостійник, Гомін України, Визвольний шлях, Шлях перемоги та інших. Ряд його статей зберегли актуальність. Зроблено цей висновок із розповідей діячів національної справи на еміграції, а такожз уже доступних в Україні журналу Визвольний шлях та ін. часописів. У 1979 р. тут уміщено статтю Л. Рихтицького Iдеологія і політика А. Солженіцина.

Напружене трудове, творче, культурне і громадське життя Л. Рихтицького обірвалося раптово. Збираючись у дуже спекотному липні 1983 р. на відпочинок до Лас-Beгacy, він почувся зле, показався знайомому лікареві, який не виявив підступної хвороби, і вночі 16 липня помер. Мати пережила свого улюбленця на дев'ять років і померла на 93-му році життя, їхні могили знаходяться на чикаrському кладовищі. 3 дитинства Л. Рихтицький виростав українським патріотом, дуже любив військо, у якому бачив реальний інструмент здобуття незалежності України. 

Джерело: Любомир Рихтицький "Талант, офіруваний Україні" 

Hosting Ukraine