Максим Куліш

Максим народився 2 червня 1985 року на Луганщині, де тимчасово проживали його батьки. Наприкінці 90-х сім’я повернулась до Дрогобича, де проживали на вулиці Володимира Великого. Максим закінчив ЗОШ №14, згодом ВПУ №19. Служив в армії, згодом працював в Польщі.

Після початку повномасштабного вторгнення, в квітні 2022 року повернувся до Дрогобича та пішов захищати рідну землю, приєднавшись до лав Національної гвардії України. Був сержантом, командиром стрілецького відділення окремої роти 4 стрілецького батальйону з ОБОДЗ.
 
23 березня 2023 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Новокалинове, Максим потрапив під мінометний вогонь. Отримавши поранення не сумісне з життям, загинув на полі бою.
 
З рідних у захисника залишились батько, мати та старший брат.
 
29 березня 2023 р., конвой з тілом загиблого дрогобичанина зустріли на Перехресті Героїв. Тут зібрались рідні, друзі, близькі побратими та небайдужі мешканці громади.

Після спільної молитви на Перехресті Героїв, домовину з тілом захисника провезли вулицями міста до центральної площі Ринок, де під супроводом священнослужителів відбулась загальноміська прощальна панахида.

До парастасу долучилось чимало дрогобичан, гостей міста та керівництво Дрогобицької громади.

Після спільної молитви, під звуки військового оркестру ВЧ А-1108 та символічні жалібні звуки пісні «Плине кача», дрогобичани навколішки провели загиблого Героя в останню путь.

Після загальноміського парастасу в Катедральному Соборі Пресвятої Трійці провели чин похорону.

Поховали Героя на Алеї слави.

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ст. посмертно. 22 березня 2024 року нагороду вручили рідним, голова Львівської ОВА Максим Козицький разом з начальником Західного териториального управління Національної гвардії України, бригадним генералом Олександром Буравковим.

Вічна пам’ять і слава Герою!
Hosting Ukraine