Марків Теодор
Народився 1848 року, в селі Грушів, нині Дрогобицького району — український суддя, керівник Бучацького повітового суду ЗУНР.
Мав ранг радника Краєвого суду, був, певне, найстаршим за рангом з усіх урядників міста, повіту за часів Австро-Угорщини. Відзначався великою справедливістю під час розгляду «селянських справ». Був діячем Української національно-демократичної партії та інших українських товариств.
Помер в лютому 1919 року, похований на міському цвинтарі в Бучачі.
Дружина — Емілія. Сини — студенти університету, які також брали активну участь в житті української громади Бучача та повіту, у встановленні влади ЗУНР:
д-р Володимир Бучач — 4.11.1972, Ню Йорк, подав відомості про батька для книги «Бучач і Бучаччина»
Остап — секретар Виділу Бучацької повітової філії товариства «Просвіта».
Надгробок Теодора Маркова та дружини
Нагороди
Лицарський хрест ордена Франца Йосифа (1908).
Джерело: Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 876.
