З початком повномасштабного вторгнення РФ Михайло виїхав до Львова, де проводив активну волонтерську роботу, а з квітня 2022 року долучився до лав Захисників України у складі 125 бригади ТрО.

Життя воїна обірвалося під час виконання бойових обов’язків з захисту України 15 квітня 2023 року на Луганщині та був похований у Слов’янську.

Михайло удостоєний звання «Почесний громадянин Слов’янська», ордена «За мужність» ІІІ ступеня та медалі «Захисник вітчизни» посмертно.

Батьки захисника переїхали на Дрогобиччину. Мати воїна в 2025 році померла та була похована на кладовищі по вулиці Пилипа Орлика. Відтак з рідних залишився лише батько, який забрав тіло сина та перепоховав його на одному кладовищі з матір’ю.

1 травня 2026 року, траурний кортеж зустріли на перехресті Героїв, де зібралися рідні, близькі, друзі, побратими, духовенство та небайдужі мешканці. Після спільної молитви кортеж попрямував на площу Ринок, де відбулося загальноміське прощання з Героєм.

Опісля похоронна процесія попрямувала на кладовище по вулиці Пилипа Орлика, де поховали полеглого Героя.

Вічна пам’ять Герою!