Михайло Чарківський народився 6 квітня 1897 року в с. Замостє Золочівського району Львівської області в селянській родині, у якій було троє дітей. Він був наймолодшим в сім'ї. Дуже добре вчився в школі, тому батьки й вирішили допомогли йому здобути вищу освіту, на що йшли всі родинні кошти.

У 1923-1931 роках навчався на медичному факультеті Львівського університету Яна Казімежа. Із вересня 1933 року до липня 1934 працював практикуючим лікарем на урологічному терапевтичному, хірургічному, родильно-гінекологічному відділах клінік медінституту. Протягом 1935 року проходив практику у Львівській клініці у венерично-інфекційному,шкірно-венеричному, дитячому та очному відділах.

З листопада 1935року до вересня 1940 працював завідувачем дільничної медамбулаторії в с. Майдан Підбузького району Дрогобицької області, у вересні 1940 року переведений на посаду завідувача Підбузької районної лікарні. Із червня 1941 року припинено працю райлікарні у зв'язку з окупацією території німцями. Лікар надає допомогу хворим приватно.

15 серпня 1944 року Чарківського призначили завідувачем Підбузької медамбулаторії, а з жовтня 1948 - завідувачем Підбузького райздороввідділу, з 1 липня 1957 року - заступником головного лікаря Підбузького району. Із 1 червня 1962 року працює дерматовенерологом у райлікарні. 18 серпня 1976 року  вийшов на пенсію. 

Більш як сорокарічний стаж праці лікаря Чарківського характеризується самовідданою працею Лікаря з великої літери, який усе своє життя свято виконував клятву Гіппократа. Надаючи безкорисливу медичну допомогу своїм пацієнтам, він урятував тисячі життів як дорослих, так і дітей. Недаремно його величали лікарем від Бога, а ще - майстром на всі руки: лікував, приймав пологи, рвав зуби, надавав хірургічну допомогу. З любов'ю й пошаною згадують медпрацівники Чарківського, який любив свою професію, дбав про здоров'я населення. Щиро, по-батьківськи, ставився до молодшого медичного персоналу, був добрим і уважним до всіх працівників лікарні. Не був скупим на похвалу, але одночасно був надзвичайно вимогливим до тих, хто байдуже ставився до своїх обов'язків.

Охоче, з повагою, медпрацівники Підбузької райлікарні відзначили ювілейні дати народження й професійної діяльності лікаря, щиро його вітали, бажали успіхів, зичили щастя, радості й довголіття. Неодноразово з нагоди державних свят лікар Чарківський отримував подяки від Дрогобицького облздороввідділу за сумлінну працю й підвищення якості медичного обслуговування населення області, а оносельчани обирали його депутатом Підбузької районної ради (за його Трудовою книжкою). Працюючи лікарем, пан Михайло не забував про батьків, допомагав їм, а сестрі, яку дуже любив, допоміг поставити хату. Добре ставився до сестриної дочки Уляни. Коли вона вчилася в Дрогобицькому педінституті, то часто приїздила в Підбуж до вуйка, а він їй давав гроші, наповняв сумку. У Майдані Чарківський був єдиним лікарем на всю гірську округу, тому майже не мав вільного часу. До хворих ходив пішки удень і вночі. 

Завдяки докторові Чарківському у с. Мокряни було збудовано дільничну лікарню на 25 ліжок. Дільнична лікарня була й у Новому Кропивнику, якою він теж опікувався. Доктор не уявляв своє життя без лікарні. Будучи вже на пенсії, він приходив в лкарню і пригощав яблуками із власного саду.

За видатну діяльність в області охорони народного здоров'я Михайлові Чарківському Президія Верховної Ради Української РСР Указом від 08.09.1954 року присвоїла звання Заслуженого лікаря Української РСР. Через турботи й працю Михайло Федорович не влаштував і свого особистого життя. Лише на схилі літ 1972 року одружився зі всоєю домашньою робітницею, яка прислуговувала йому з юних літ. Дітей у лікаря не було. Помер 4 жовтня 1984 року. Поховано його на цвинтарі Підбужа.

Крім заслуженої слави й вічної пам'яті, народний лікар залишив після себе пам'ятник - скромний, чепурний будиночок і великий сад, вирощений його руками, у якому він старанно працював до останніх днів свого життя. Вдячні підбужани, проходячи мимо його будівлі, згадують свого рятівника, великодушного Лікаря, добру, сердечну Людину.

Джерело: Іванна Яким (1937-2014)   Підбуж. Хроніка/упорядник Я. Татомир