навчання на історичному факультеті Львівського університету ім. І. Франка. Ще будучи студентом, почав трудову діяльність. Життя М. Савчина постає прикладом саме успішної, але не поспішної кар’єри особистості, яка професійно робить свою справу. З вересня 1962 р. працював у Дрогобицькому педагогічному інституті (з 1999 р. –університеті), де пройшов шлях від асистента (1962 – 1964), старшого викладача

(1964 – 1975) до доцента (1975 – 2012), завідувача підготовчим відділенням (1984 –1991), декана історичного факультету (1992 – 2005).

 

Формування Михайла Семеновича як історика, педагога, вченого відбулося під керівництвом ректорів університету – доктора історичних наук, професора Анатолія Черненка та кандидата історичних наук, професора Василя Надім’янова. Під керівництвом професора А. Черненка він захистив кандидатську дисертацію, на тему історії України в період громадянської війни. Саме Михайло Савчин у 1992 р. був ініціатором відродження історичного факультету Франкового інституту. Очолюючи підрозділ майже впродовж п’ятнадцяти років,творчо і неформально ставився до виконання обов’язків, завжди підтримував кращі та перспективні ініціативи, починання в інтересах рідного факультету, університету.Паралельно з відповідальними адміністративними функціями невтомно працював викладачем, розробив та забезпечував викладання низки курсів: допоміжні історичні дисципліни, новітня історія України, концепція національної революції ОУН.Захистивши у грудні 1973 р. кандидатську дисертацію,опублікував понад 100 наукових, навчально-методичних і науково-популярних праць.За успішну плідну наукову і навчально-методичну роботу М. С. Савчину було надано вчене звання доцента (27 квітня 1977 р.).

 

 

 

 

 

 

Джерело: Василь Ільницький "Світлій пам’яті доцента Михайла Семеновича Савчина(1935 – 2016)"