Мирон Дутко народився в Дрогобичі 17 листопада 1924 р. в інтелігентній сім'ї. Батько о. Петро, парох с. Княжпіль, неподалік Добромиля, був розстріляний більшовиками у червні 1941 р. Мати Степанія (з Коцків) вчителювала у с. Княжпі Дрогобичі. Добре патріотичне виховання у родині і в українських гімназіях Перемишля та Дрогобича започаткувало активність як громадського діяча Мирона Дутка. Чотири роки вчителював на Дрогобиччині, а після закінчення Львівської політехніки працював інженером Дрогобицького нафтопереробного заводу. Тривалий час завідував лабораторією. Ця надзвичайно акуратна й відповідальна людина енциклопедичних знань будь-яку справу виконувала скрупульозно і зі знанням.

Глибоко володів кількома іноземними мовами і виручав багатьох при потребі різних перскладів. Був педантично вимогливим до себе і навколишніх щодо чистоти рідної мови. Великий книголюб, багато читав, вивчав досконало факти з історії України. Одним з перших відгукнувся на дзвін Відродження і пробуджував інших, переконливо залучаючи до громадської роботи в товаристві "Рідної мови", Гімназійного братства, відродженні "Просвіти", товариства "Рідної школи", створенні товариства "Надсяння". Налагодив зв'язки з гімназистами в Україні та діаспорі, збирав архівні матеріали до Всесвітнього з'їзду гімназистів у 1991 р., допомагав створювати музей гімназії Рідної школи в СШ 1 ім. I. Франка. Активно долучився до відродження гімназі в Дрогобичі. Став головою опікунської ради гімназії. Був непримиренним до користолюбства, активним у товариствах: "Рідна школа", "Надсяння", раді Старійшин, Вів невтомні пошуки для діаспорної книгозбірні при центральній бібліотеці ім. Чорновола. Вiдiійшов у вічність 11 серпня 2002 р. Похоронений у Дрогобичі. 

Джерело: Дрогобицька українська гімназія імені Івана Франка 1918-1944 рр.