Народився 14 січня 1938 року у селі Стрілкові Стрийського району. У 1945 р. після трагічної загибелі батьків став круглим сиротою. Бабуся зуміла врятувати семирічного хлопчикаі передала його в сусідне село Станків на утримання близької родички Анни Паранчишин з Павліїв, у якої були свої діти. Коли в жовтні 1947 УПА, вивезли в Сибір, Мирона віддали до Стрийського дитячого будинку. Згодом він закінчив Дрогобицький електромеханічний технікум, Житомирське військове радіотехнічне училище, Львівський інститут фізичної культури, чотири курси Львівського політехнічного інституту. Ще в Стрийському дитячому будинку Мирон Муха захопився класичною боротьбою. А під час навчання у Дрогобицькому електромеханічному технікумі хлопець уподобав бокс і присвятив йому подальше життя.

Протягом спортивної кар'єри виступав на рингу у найлегшій ваговій категоpії до 51 кг. Саме в Дрогобичі він розкрив свої яскраві бійцівські риси, опанував техніку бою, набув спортивного досвіду та відчув насолоду перемог. Наступні кроки вдосконалення Мирон Муха зробив під час строкової військової служби у Львівському СКА. На жаль, не знаємо прізвищ інших тренерів, крім Iллі Винника, під керівництвом яких талановитий боксер починав і продовжив тріумфальне сходження, відточував спортивну майстерність і здобував вершину за вершиною. Ось статистика: семиразовий чемпіон України (1958, 1960-1965 р.); триразовий віце-чемпіон СРСР (1962, 1964, 1965 Pp.)3 триразовий чемпіон 3бройних Сил СРСР (1962, 1964, 1965 рр.); володар Кубка Європи 1963 р. Чи не найвлучніше високу спортивну майстерність Мирона Мухи характеризує крилатий вислів про нього: тае, як муха, а кусає, як бджола (оса)" Крім численних спортивних рофеїв, удостоївся звань майстра спорту міжнародного класу. чесного майстра спорту з боксу, військового звання підполковника У відставці 3бройних Сил СРСР.

Завдяки величезній працелюбності на тренуваннях на рингу круглий сирота із прикарпатського села, зумів пробитися до провідної групи найтитулованіших радянських і свропейських боксерів. 3 ним охоче фотографувалися видатні та відомі особи: перший у світі космонавт Юрій Гагарін, олімпійський чемпіон з боксу Валерій Попенченко, данський художник Херлуф Бідструп і багато ін. А знаменитий американський боксер-важковаговик Мохамед Алі подарував Миронові Мусі боксерські рукавиці зі своїм автографом. Щодо пресових публікацій про нашого краянина, то й говорити не доводиться, бо іх числа ніхто не рахував. Напевно, він би виступав на рингу ще не один рік, здобув би значно більше і ще гучніших перемог у світовому любительському боксі, якби не наслідки важкої якої зазнаву одному з поєдинків. За невтішним висновком лікарів Миронові Мусі довелося повісити боксерські рукавиці на гачок і перекваліфікуватися на тренера.

Як розповіла його дружина, котра мешкає у Львові, після закінчення спортивної кар'єри п.Мирон певний час працював старшим тренером з боксу в клубі СКА (Львів), Північної групи військ в м.Легніці (Польща), створеної за його участю Львівської школи вищої спортивної майстерності, педагогом-організатором Львівського ЖЕО 107. На боксерському рингу, військовій службі спортивного тренера, а наприкінці життя- на скромній посаді в ЖЕО Мирон Муха неодмінно залишався дивовижно працьовитим, скромним, чесним, щирим, безкорисливим, добрим і оптимістичним. Ці його риси одностайно із неприхованою радістю від знайомства з ним відзначали всі наш співрозмовники. Уславлений боксер трагічно загинув 11 серпня 1997р. у Львові від руки вбивці, якого так і не знайшли. Поховали Мирона Муху в с. Брюховичах, біля Львова, поряд із могилою молодшого сина Максима, якого теж спіткала подібна доля. перемогам травми.

Джерело: Роман Пастух. Упорядник Богдан Пристай  "300 великих Дрогобичан"