Олег Гільжинський

Олег Русланович народився 30 травня 1998 року. Проживав у Дрогобичі на вулиці Самбірській. Навчався у Дрогобицькому Ліцеї №1, згодом у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського на радіотехнічному факультеті.

Із перших днів повномасштабного вторгнення Олег покинув роботу інженером та став на захист України в лавах ТРО. Брав участь в боях за звільнення Київщини. Згодом приєднався до 47 ОМБр "Магура". Був першим "мастер-ганером" – навідником-оператором бойової машини "Бредлі", який досконало знав можливості бойової техніки та вміло застосовував їх на полі бою. Саме він перевіряв та готував бойові машини до виїзду.
 
Брав участь у звільненні Роботино. Тримав з побратимами Степове. Навіть в туман та негоду, Олег виїжджав та чітко відпрацьовував кожне бойове завдання. Робив максимум, аби підтримувати та прикривати хлопців, вивозити поранених. Чимало людей він витягнув з самого пекла.
 
Під час виконання бойових завдань в найгарячіших точках, проявляв хоробрість, людяність та інженерний хист. Він боронив Україну до останнього подиху, не покидаючи без підтримки своїх побратимів, рятуючи як людей, так і тваринок бо мав дуже чуйне та щире серце.
 
Загинув воїн 27 лютого 2024 року при виконанні бойового завдання та евакуації пораненого побратима в районі населеного пункту Бердичі на Донеччині.
 
З рідних у полеглого Героя залишились батьки, наречена Катерина, яка служила з Олегом в одній бригаді, бабуся та дідусь.
 
4 березня 2024 року, траурний конвой з тілом полеглого воїна прибув до рідного міста. Його зустріли на Перехресті Героїв. Після короткої панахиди конвой попрямував до площі Ринок, де відбулось загальноміське прощання. Чимало людей зібралось на центральній площі Дрогобича, аби навколішки, спільною молитвою вшанувати подвиг воїна.
 
Після прощання на площі Ринок траурна процесія попрямувала до Катедрального Собору Пресвятої Трійці, де провели чин похорону. Поховали полеглого захисника на Алеї Слави.
 
23 серпня 2024 року, на фасаді Ліцею №1 освятили памʼятну дошку Олегові. Захід відбувся за участі ліцейної спільноти та родичів і друзів полеглого Героя. Опісля відбулася екскурсія в музей "Рідна школа", що діє при ліцеї.
 
Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно). 20 лютого 2026 року у Дрогобичі, під час заходу, присвяченого вшануванню пам’яті Героїв Небесної Сотні, нагороду урочисто вручили рідним.
 
Вічна пам’ять Герою!
Hosting Ukraine